70 років тому ми стали подругами по листуванню. Тепер ми як сестри

Дві жінки, які стали подругами по листуванню через Атлантику ще в молодшому підрозділі скаутської організації, кажуть, що тепер відчувають себе "радше родиною", адже регулярно листуються вже 70 років.

Кетлін Бонтрон (нині Вілсон) із Драмчепела в Глазго було 10 років, коли керівниця її групи дала їй адресу в штаті Вісконсин, за якою мешкала 11-річна Ширлі Гедтке (нині Єгер).

Жінки, яким зараз 80 і 81 рік, почали писати одна одній і швидко порозумілися. Відтоді між Шотландією та США регулярно курсували їхні листи.

Вони підтримували зв'язок у дитинстві, потім у підліткові роки, а згодом, коли створили власні сім'ї та стали матерями. Спілкуються вони й досі, уже на пенсії.

У 1950-х єдиним способом спілкування була авіапошта. Згодом жінки перейшли на електронні листи, а тепер найчастіше спілкуються через WhatsApp.

Їхня дружба виявилася настільки міцною, що 55 років тому Кетлін назвала доньку на честь Ширлі. Тепер у родинах їх називають Ширлі Америка та Ширлі Шотландія.

"Коли народилася донька, я подумала: раз у мене є подруга в Америці, я назву дитину на її честь, - розповіла Кетлін. - Її тато теж охоче погодився.

Ширлі була просто на сьомому небі від щастя".

Її донька додала: "Ширлі навіть подарувала мені свою дитячу кружку з її ім'ям".

Доросла Ширлі, яка живе у Вісконсині (США), сказала:

"Мама назвала мене на честь Ширлі Темпл (американська акторка. - Ред.), а для мене стало великою честю, що Ширлі назвали на мою честь. Це було чудово, особливо після того, як я з нею познайомилася".

Ширлі, колишня медсестра, згадує, як у 1956 році отримала адресу Кетлін.

"Моя керівниця в "Брауні" прийшла з коробкою з-під сигар, наповненою іменами, і запитала, чи не хоче хтось знайти подругу для листування зі Шотландії, - розповіла вона. - Я вихопила одне ім'я, і це була Кетлін Бонтрон.

Спочатку ми писали одна одній лише кілька разів на рік, але згодом листів ставало дедалі більше, і це приносило справжнє задоволення.

Я дізнавалася про її культуру, а вона про нашу. Також я вивчила нові слова. Я полюбила її з тієї миті, як почала їй писати.

Ми розповідали одна одній про свої родини, "Брауні" та школу, а згодом, звісно, почали ділитися історіями про побачення, і це було дуже захопливо".

Кетлін, яка нині живе в Лензі, сказала:

"У тому віці ти не дуже розумієш, що таке Америка. Здається, ми просто писали про школу, прогулянки з мамою й татом.

Здебільшого це була звичайна балачка, як і тепер. Тільки тепер цієї балачки значно більше".

Кетлін і Ширлі бачилися наживо тричі: двічі у Шотландії, у 2007 та 2019 роках, а кілька тижнів тому зустрілися ще раз у США.

"Під час нашої першої зустрічі Ширлі виявилася саме такою, якою я її уявляла, - розповіла Кетлін. - Вона така ж привітна, як і я, і теж любить поговорити. Ми обидві любимо поговорити.

Усе здавалося абсолютно природним. Ми відразу знайшли спільну мову.

Тепер, коли я побувала в неї вдома, почуваюся ще ближчою до неї. Вона радше схожа на члена родини.

Але ми й досі не припиняємо розмовляти. Просто не припиняємо. Ми ніколи не встигаємо розповісти всі свої історії, бо весь час говоримо.

Ми ніколи не втратимо зв'язок".

"Вона для мене як сестра"

Кетлін, яка раніше працювала операторкою перфокарт в IBM, а згодом адміністраторкою в лікарській приймальні, додала:

"Тепер вона для мене просто хороша подруга, навіть більше, ніж подруга, радше член родини. Зрештою, минуло вже 70 років. Ми час від часу телефонуємо одна одній, але здебільшого спілкуємося у WhatsApp".

"Коли ми були у Шотландії, нам вдалося побути з Кетлін лише кілька годин, бо ми мали щільний графік. А коли вони приїхали до США, ми жили разом і по-справжньому пізнали одна одну.

Це було просто чудово. Вона для мене як сестра. Ми обговорювали все: вагітності, наших дітей, коли вони були маленькими. Вона завжди була поруч зі мною", - розповіла Ширлі.

Обидві жінки мають сина і доньку.

Окрім Ширлі, Кетлін разом зі своїм покійним чоловіком Еріком виховала сина Ендрю. Тепер вона також має двох онуків.

Ширлі вже 61 рік перебуває у шлюбі з Деніелом. Вони мають доньку Крістін і сина Джона.

Тепер діти обох жінок також пообіцяли підтримувати зв'язок між собою.

"План такий: ми з Крістін, донькою Ширлі, будемо спілкуватися й надалі, - сказала Ширлі (Шотландія). - Тож ми станемо наступним поколінням подруг по листуванню".

Ширлі (Америка) сказала: "Я дуже рада. Моя донька все життя чула про родину Кетлін, і коли вони познайомилися, то одразу порозумілися".

Говорячи про свою дружбу з Кетлін, вона додала: "Кетлін завжди така життєрадісна людина. Важко було б мати кращу подругу для листування.

Жоден із моїх друзів не зберіг зв'язок зі своїми друзями по листуванню. Лише ми змогли".