Польський марш у Львові та російські атаки поблизу кордону Польщі - головне в огляді за тиждень

Ідея маршу незалежності Польщі у Львові, російські атаки поблизу кордону та погрози Москви на адресу Варшави стали одними з головних тем польських медіа цього тижня.

Водночас значну увагу привернуло перше велике інтерв'ю дружини президента Марти Навроцької, в якому вона, між іншим, згадала про хейт українських дітей в польських школах.

Польський марш у Львові?

Група депутатів Сейму звернулася до уряду Польщі з проханням допомогти організувати марш незалежності Польщі у Львові 11 листопада.

Цього дня Польща щороку відзначає День незалежності. Як вважають автори звернення, "це свято для всіх поляків, у тому числі тих, хто проживає за кордоном, зокрема численної польської громади Львова".

Лист до премʼєра Дональда Туска підписав 21 депутат від правих партій.

Серед них консервативна "Право і Справедливість", ультраправі "Конфедерація" та "Конфедерація польської корони", а також об'єднання "Розвиток Плюс", яке нещодавно відкололося від ПіС.

Деякі українські ЗМІ писали, що ініціативу також підписали лідер "ПіС" Ярослав Качинський та Гжегож Браун із "Конфедерації польської корони". Проте на сайті Сейму, де зареєстроване звернення, серед підписантів їх немає.

Документ зареєстрували ще 28 серпня, невдовзі після Дня незалежності України, святкуванням якого у Варшаві обурювалися деякі польські політики.

Серед них і одіозний депутат від ПіС Даріуш Матецький, який і став ініціатором маршу.

Депутати вважають, що уряд повинен допомогти з фінансуванням і організацією маршу, попросивши в української влади на це дозвіл. Вони зауважують, що в Польщі до фінансування українських заходів 24 серпня долучаються державні установи.

Деякі польські політики назвали цю ідею "божевіллям".

Депутат від "Громадянської коаліції" Павел Коваль заявив, що "справжній польський патріот не прагне загострювати міжнародну ситуацію, не прагне перегляду кордонів", цитує його портал Onet.

Українська влада ініціативу офіційно поки що не коментувала.

BBC News Україна звернулася до мерії Львова з проханням прокоментувати ситуацію. На момент публікації статті місцева влада не відгукнулася на це.

Тим часом львівська громадська організація "Пам'ять і справедливість" закликала уряд Польщі відкинути ініціативу.

Організація, яка обʼєднує нащадків українських жертв польських репресій, заявила, що такі заходи можуть загострити українсько-польські відносини та зіграти на руку Росії.

"Це політична провокація, яка не має нічого спільного з добросусідством. Українці також мають історичну пам'ять. Але ми не пропонуємо проводити українські політичні марші польськими містами", - йдеться в заяві активістів.

Пропозиція польських депутатів роздмухує болючу суперечку про історичну пам'ять між Україною і Польщею. Особливо чутлива вона у Львові з огляду на його українсько-польське минуле.

У місті неодноразово проходили українські патріотичні заходи, на які гостро реагували поляки.

Один з останніх - марш вишиванок з нагоди річниці створення 14-ї гренадерської дивізії "Галичина", який відбувся 2 травня.

Польський Інститут національної памʼяті тоді заявив, що ця подія "непокоїть", зауваживши, що "Галичина" була частиною німецької структури СС, відповідальної за злочини під час Другої світової.

Російські дрони біля кордону

Російські дронові удари біля польського кордону також стали однією з головних тем тижня в польській пресі.

Резонанс викликала атака 13 вересня біля пункту пропуску в Ягодині на Волині.

Один із безпілотників влучив поблизу АЗС менш ніж за кілометр від кордону з Польщею. Також було влучання у залізничну станцію "Ягодин", де оформляють потяги на Варшаву. Ще один удар пошкодив локомотив поїзда Київ–Варшава приблизно за два кілометри від кордону.

17 вересня Росія знову атакувала кордон України та Польщі у Волинській області дроном.

За даними джерел ВВС News Україна у владі, вибухи лунали за кілька кілометрів від пункту пропуску біля Ягодина.

Польські медіа особливо наголошують на географічній близькості атак.

Прем'єр Туск після наради в Урядовому центрі безпеки заявив, що російська ескалація "стає фактом". Він попередив, що в найближчі тижні та місяці можливі гірші сценарії, зокрема вже на польській території.

Під час російських атак на заході України польська армія регулярно піднімає в небо винищувачі.

Проте польський генерал Роман Полько звернув увагу на те, що зараз в таких ситуаціях "військо має зв'язані руки". На його думку, об'єкти, які становлять загрозу для Польщі, слід збивати ще над територією України.

Не встигло вщухнути обговорення вибухів в Ягодині, як польські військові виявили безпілотник на узбережжі Балтійського моря поблизу Русинова.

За попередніми даними, це був дрон "Гербера", що змусило пресу ставити питання, чи йдеться вже про ширшу активізацію російських дій поблизу кордонів.

Європейські та польські політики припускали, що наближення атак до території НАТО може бути способом залякування західних країн і тиску на них через підтримку України.

"Це чіткий сигнал, спрямований до західного світу. Йдеться про залякування держав, щоб вони не підтримували Україну. Ми повинні вчинити з точністю до навпаки", - заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, тим часом, сказав, що "Путін ескалує".

Між тим у медіа почали зʼявлятися репортажі про те, що війна все менше сприймається як подія по той бік кордону. Мешканці Холма, Дорогуська та інших населених пунктів Люблінського воєводства розповідають про звуки вибухів і повітряні тривоги.

В одному з репортажів порталу Onet мешканець Холма пан Артур розповів, як вони з дружиною чули сирену в ніч на 13 вересня.

"Я теж був наляканий, хоча свого часу служив в армії... але дружина була в шоці", - поділився чоловік.

Водночас США попередили Польщу про можливе збільшення російських гібридних атак на її території. Вони в тому числі назвали цілі диверсій у Варшаві. Мін'юст США заявив про розкриття мережі, яка готувала диверсії в Європі, зокрема в Польщі, та вбивства опозиціонерів за завданням російських спецслужб.

У заяві відомства зазначається, що ймовірний учасник мережі громадянин Куби Оеміс Ромагоса Дурруті передав спільнику інформацію про "потенційні об'єкти для атак у Варшаві".

Окреме спільне розслідування Deutsche Welle та суспільних мовників Литви, Чехії та Іспанії пов'язало цю мережу з підпалами двох компаній, що продають будівельні матеріали в Польщі, а також із цілями в інших країнах Європи.

Прокурори США висунули обвинувачення п'ятьом людям, зокрема колишньому полковнику російської розвідки Юрію Храмеєву та його сину Кирилу, якого ідентифікують як співробітника ФСБ.

Міністерство юстиції США заявило, що ймовірна мережа дедалі частіше обирала цілями країни, які підтримують Україну. Усі п'ятеро залишаються на волі.

Польща "за три дні"

Радник президента Росії Микола Патрушев заявив, що польська державність припинила б існування за "два-три дні", якби Польща вступила у війну з РФ.

Погрози одного з найбільших путінських ідеологів розлетілися по заголовках видань, у тому числі ліберальної Gazeta Wyborcza.

Патрушев відповів на заяви міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, які він зробив під час конференції Yalta European Strategy у Києві.

Сікорський заявив: якщо РФ нападе "думаю, ми досить швидко переможемо Росію". Він додав, що НАТО має значну перевагу в повітрі.

Дипломат говорив про сукупний військовий потенціал НАТО, а не про можливий двосторонній конфлікт між Польщею та Росією, як він уточнив пізніше.

Проте Патрушев представив ці слова як твердження про військову перевагу Польщі над Росією і заявив, що Москва використає "весь арсенал сил і засобів, що є в її розпорядженні".

Інші російські посадовці, як-от речниця МЗС Марія Захарова, звинуватили Сікорського в "русофобії" та розкритикували його заклик до більш активних навчань НАТО поблизу Калінінграда.

17 вересня Сікорський знову відреагував на погрозу Патрушева.

Він зауважив, що російські генерали "погрожують нам ядерною війною вже 20 років", а "пропагандисти Кремля роблять це безперервно", цитує його видання Polsatnews.

"Радянським, а тепер уже російським товаришам слід усвідомити співвідношення сил. Вони теж повинні розуміти, на що йдуть, коли погрожують нам", – сказав міністр.

За його словами, ядерна зброя – це та сфера, де Росія має перевагу.

"Але, як вона переконалася на прикладі України, цю перевагу важко використати. Якби Росія могла вирішити цю війну за допомогою ядерного шантажу, вона б уже це зробила", – додав Сікорський.

Перше інтервʼю Марти Навроцької

Марта Навроцька дала своє перше велике інтерв'ю після того, як її чоловік став президентом. У прямому ефірі вона поговорила з популярним польським журналістом Богданом Римановським.

Більшу частину розмови 40-річна перша леді присвятила тому, як змінилося її життя після переїзду в президентський палац.

Після вступу Кароля Навроцького на посаду президента родина переїхала з Гданська, де вони жили в квартирі. Старший син Навроцької залишився в Гданську.

Перша леді зізналася, що їй бракує звичайних речей, наприклад, можливості самій вийти в магазин за водою чи просто сісти за кермо авто й поїхати у справах.

Було помітно, що під час розмови Навроцька нервувала і добирала кожне слово. Перед такими інтервʼю президентська канцелярія зазвичай ретельно готує до всіх можливих питань і сценаріїв розмови.

Водночас вона торкнулася двох важливих соціальних тем.

Навроцька назвала однією з найбільших суспільних проблем хейт та мову ненависті, розповідаючи у тому числі про власний досвід її родини й доньки.

Тоді журналіст запитав її про агресію проти українців і дітей з України, про те, чи справді така проблема існує, адже дехто з польських політиків вважає її перебільшеною.

Навроцька відповіла ствердно, хоч і обережно.

"Це реальна проблема, і з нею потрібно боротися, незалежно від того, на кого спрямовані слова ненависті - на дитину, дорослу чи літню людину, незалежно від її походження - українського, грузинського, американського чи іспанського. Ми маємо з цим боротися, і для мене така поведінка є неприпустимою. Я завжди засуджуватиму таке, і президент також", - сказала вона.

Навроцька також висловилася щодо фінансування штучного запліднення - це польська преса підхопила в заголовки.

Репродуктивні технології, у тому числі екстракорпоральне запліднення (ЕКО) залишаються гарячою темою в право-консервативних колах. Частина польських політиків і виборців виступає проти такого методу з релігійних та світоглядних міркувань.

Зокрема, політик від ПіС Пшемислав Чарнек заявляв, що у разі повернення партії до влади просуватиме припинення державного фінансування програми.

Марта Навроцька натомість наголосила, що як мати трьох дітей хотіла б, щоб кожна жінка, яка хоче стати матірʼю, мала таку можливість.

"Я вважаю, що не можна позбавляти іншу людину щастя мати дитину, якщо жінка не може завагітніти природним шляхом", - сказала вона.

Навроцька (уроджена Смолень) народилася в Гдині, виросла й прожила все життя в Гданську. В дитинстві вона навчалася в балетній школі, а згодом закінчила факультет права та адміністрації Гданського університету.

Вона 18 років пропрацювала у митній службі та податковій адміністрації, де займалася, між іншим, боротьбою з нелегальним гральним бізнесом.

У 2010 році одружилася з Каролем Навроцьким, з яким виховує трьох дітей - сина від попередніх стосунків, якого всиновив Навроцький, і їхніх спільних двох.