Як влаштований шахрайський бізнес кол-центрів та які його масштаби в Україні

Підозри антикорупційних органів у "кришуванні" шахрайських кол-центрів вдарили по репутації Офісу генерального прокурора. Тисячі людей за останні роки постраждали від шахраїв, а тепер вони дізнаються, що до схем могли бути залучені посадові особи правоохоронних органів.

За останні тижні не менш шокуючим стало викриття масштабів діяльності кол-центрів в Україні. Експерти кажуть, що цей бізнес посідає друге місце після економічних злочинів, випереджаючи навіть наркоторгівлю.

Прибутки від діяльності шахрайських "офісів" по країні можуть сягати мільярда доларів на місяць. Такими є дані міжнародної організації Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності (Global Initiative Against Transnational Organized Crime, GI-TOC).

Діяльність кол-центрів в Україні спрямована не лише на українців, а й людей у кількох десятках країн. А в самих цих "офісах" працює близько 60 тисяч людей, як українців, так й іноземців.

Це лише деякі приголомшливі факти діяльності "офісів", що їх оприлюднила GI-TOC. Дослідження розкриває їх становлення в Україні та внутрішню "кухню", яка вражає жорсткими правилами та доходами.

Автори дослідження вказують, що звіт ґрунтується на спілкуванні з колишніми працівниками центрів, співробітниками українських та іноземних правоохоронних органів, кіберрозслідувачами та журналістами.

Ми вивчили цей звіт, а також відстежили, що намагалася робити українська влада та правоохоронці, щоб зупинити цю діяльність.

"Як під гіпнозом"

50-річна киянка Наталя (ім'я змінене на її прохання) стала однією із тисяч жертв.

Номер, з якого їй подзвонили, був таким, як і вказаний на сайті одного з найбільших українських банків.

Чоловік представився "співробітником служби безпеки банку" і запитав, чи перераховувала вона гроші на певну особу. Відповіла, що ні, після чого він сказав, що банк зупинив спроби переведення грошей з її картки на інший рахунок.

Чоловік казав, що може йтися про витік персональної інформації від співробітників того відділення банку, де Наталя оформлювала картки, і що, мовляв, "служба безпеки" має "вирахувати" цього співробітника.

"У мене склалося враження, що він володів інформацією про мої картки. Але я жодних номерів, кодів ніколи нікому не називала. Далі все відбувалося, як в тумані. Він наполягав, що треба швидко виконати певні дії для того, щоб анулювати зламаний рахунок і отримати новий, щоб покласти туди гроші", - розповідає вона у розмові з ВВС News Україна.

Наталя досі не може збагнути, як вона, обізнана людина, яка до цього критично ставилася до подібних підозрілих дзвінків і знала, як на них реагувати, робила все, що їй казали.

"Я була як під гіпнозом. Весь час я була на зв'язку з цією людиною і робила те, що він казав", - зізнається вона.

Наталя переказала кілька десятків тисяч гривень з картки, якою ніколи не користувалася раніше, на нібито сегрегований рахунок, який їй назвав шахрай.

Майже одразу після цього їй подзвонив чоловік зі "служби безпеки" іншого банку, де у Наталі був рахунок, з тими самими "новинами" про спроби викрасти гроші. У той момент вона опам'яталася і припинила розмову. Але чоловік їй продовжував дзвонити з різних номерів, вмовляв, далі грав ту саму роль турботливого працівника, а потім почав ображати.

Наталя одразу подзвонила у банки, де їй порадили писати офіційні заяви, але звернули увагу на те, що перерахування грошей було добровільним.

Дзвінок на "гарячу лінію" кіберполіції теж був марним – вона спілкувалася з ботами і після залишеного повідомлення про злочин їй ніхто так і не подзвонив.

Подібні історії час від часу розповідають у соцмережах, у тому числі й ті люди, які займаються бізнесом.

Усі вони наголошують, що на той момент все виглядало переконливо.

Як все починалося і в чому особливість Дніпра

Близько 15 років тому в Ізраїлі, а згодом у Грузії поширювалося так зване інвестиційне шахрайство, розповідають автори дослідження. Людям телефонували співробітники нібито відомих фінансових компаній, які пропонували швидко заробити на інвестиціях, вклавши гроші у "стартовий капітал".

Десь із 2014 року технології та топменеджери з Грузії почали переміщуватися в Україну. Як кажуть експерти GI-TOC, тут склалися умови для такої діяльності і не в останню чергу через початок війни на Донбасі і анексію Криму.

Багато людей, зокрема, молодь, шукали будь-який заробіток. Тоді, як власне і зараз, найбільш потрібними для роботи в "офісах" були молоді люди віком від до 28 років, оскільки вони легко адаптуються до технологій і прагнуть швидких грошей, кажуть дослідники.

Найбільше кол-центрів останні роки було у Дніпрі. Це батьківщина зокрема ПриватБанку, який ще з часу заснування був найбільш технічно просунутим банком. Він першим створив легальні - й насправді корисні тоді - кол-центри для роботи з клієнтами.

"У цих структурах були винайдені, відпрацьовані та доведені до автоматизму операційні принципи роботи з клієнтами по телефону, скрипти комунікації та системи управління персоналом", - розповідають автори дослідження.

"Згодом колишні працівники та організатори цих легальних процесів використали набуті знання та готові технологічні моделі, але перевели їх у нелегальну площину, створивши перші шахрайські "офіси", - наголошують вони.

У ПриватБанку кажуть, що спільно з Національною поліцією та Кіберполіцією активно викривають шахраїв і кол-ценри. Там наголошують, що служба безпеки банку тісно співпрацює із правоохоронцями і допомагає у цій сфері.

Посадили за ґрати лише двох

У дослідженні, датованому квітнем 2026 року, автори зазначають, що на середину 2023 року в Україні налічувалося приблизно 1000–2000 кол-центрів, однак подальша діяльність правоохоронців "скоротила цю цифру на третину".

Причому автори відзначали роль генпрокурора Руслана Кравченка, якого 15 вересня парламент відправив у відставку.

"Зрушенням у боротьбі з кол-центрами стало призначення нового генерального прокурора Руслана Кравченка у червні 2025 року, наслідком чого була хвиля масштабних зачисток центрів у Дніпрі та Києві у другій половині 2025 року. Цей темп необхідно втримувати", - вказувалося у дослідженні.

Сам Кравченко через кілька днів після гучних заяв НАБУ про операцію "Карфаген" запевняв, що, прийшовши на посаду, "поставив завдання активізувати роботу проти шахрайських кол-центрів" і хвалився результатами.

За його словами, "за 12 місяців було проведено понад 1050 обшуків, припинено діяльність близько 340 кол-центрів та роботу понад 5 тисяч операторських місць. Наразі розслідується 147 кримінальних проваджень, понад 183 особам повідомлено про підозру. Обвинувальні акти щодо 93 осіб уже скеровано до суду".

Тепер вже експрокурор казав про 5 тисяч робочих місць, у той час як за даними GI-TOC, може йтися загалом про 60 тисяч працівників кол-центрів. Дослідники також кажуть, що після ліквідації таких центрів вони швидко знову відроджуються, оскільки для цього не потрібно багато зусиль - лише приміщення, техніка, канцелярія і співробітники.

За даними платформи Опендатабот, судова статистика станом на вересень 2026 року демонструє розрив між кількістю викритих "офісів" та реальними вироками.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні оголошено щонайменше 18 вироків у справах, пов'язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів. У цих справах фігурують 27 обвинувачених.

Лідером за кількістю судових рішень є Дніпропетровська область, на неї припадає понад половина всіх вироків -10 із 18.

По два вироки припадає на Харківщину, Одещину та Закарпаття. Ще по одному вироку винесли суди міста Києва та Київської області.

"Попри те, що правоохоронці регулярно звітують про "накриття" чергових офісів, реальне ув'язнення отримали лише дві особи з термінами на п'ять та вісім років", - повідомили ВВС News Україна в Опендатабот.

Решта із засуджених отримали або умовні строки, або штрафи.

Спроби парламенту вплинути на ситуацію теж не мали достатнього ефекту.

У 2023 році Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для розслідування неправомірної діяльності шахрайських кол-центрів і фінансових пірамід. За підсумками діяльності у 2024 році комісія запропонувала ухвалити зміни до законів, але депутати підтримали лише частину з них.

Після оприлюднення підозр на адресу представників Офісу генпрокурора президент Зеленський подав нові законопроєкти, що мають ужорсточити боротьбу з кол-центрами, вимагаючи ухвалити їх невідкладно.

"Треба поставити крапку в історії із шахрайськими кол-центрами в Україні", - закликав президент парламентарів.

15 вересня Верховна Рада ухвалила один з президентських проєктів у першому читанні. Документ встановлює кримінальну відповідальність за передачу та використання так званих дроп-рахунків. Такі рахунки шахрайські центри використовують для переказу й виведення коштів, викрадених у громадян.

"Дах" за 10 тисяч доларів

Дослідники вказують, що більшість великих "офісів" в Україні об'єднані у кілька основних мереж.

Перші - відкриті, оформлені як ІТ-стартапи, маркетингові агенції тощо, публікують вакансії на легальних сайтах з працевлаштування.

Друга "сітка" злита з криміналітетом.

Третя – мережа, що працює під "корупційним дахом". У поясненні діяльності цієї мережі дослідники твердять, що вартість надання "даху" варіюється, хоча два співрозмовники називали цифри від 10 до 15 тисяч доларів на місяць.

Автори звіту посилаються, зокрема, на депутата парламенту, імені якого не називають. Той розповідає, що у кол-центрах є спеціальна людина, яка за це відповідає.

"Ця особа звертається до правоохоронного органу і повідомляє, що кол-центр готовий платити щомісячну плату за "кришування". Зазвичай угоду укладають лише з одним правоохоронним органом, але [він] має забезпечити захист від інших відомств. Орган отримує свою плату й ділиться нею з іншими службами, просячи їх не втручатися", - ідеться у звіті.

НАБУ та САП не називали конкретних сум, які, згідно з їхнім розслідуванням, отримували правоохоронці від кол-центрів, однак твердили, що "учасники злочинної організації налагодили механізм систематичного одержання неправомірної вигоди" від шахрайських колцентрів за неперешкоджання їхній діяльності.

Найгучніші "офісні" скандали

Операція антикорупційних органів "Карфаген" стала не лише найбільшим скандалом, що пов'язаний з шахрайськими кол-центрами, але й завдала удару по репутації прокуратури.

Водночас в останні два місяці Національна поліція різко активізувала діяльність з ліквідації кол-центрів. На сайті кіберполіції - десятки повідомлень про це.

Зокрема на початку липня Департамент кіберполіції повідомив, що ліквідував у Києві масштабний кол-центр, який ошукав десятки громадян США на суму понад пів мільйона доларів. Організатори спеціально наймали англомовних операторів, зокрема іноземців - вихідців із країн Західної Африки, Америки задля обману громадян США.

Того ж місяця правоохоронці оголосили про припинення діяльності розгалуженої мережі, що яка діяла у Києві, Львові та на Дніпропетровщині і завдала збитків людям на понад 210 млн доларів.

У серпні Нацполіція та СБУ заявили про масштабну операцію по всій Україні, наслідком якої стало закриття близько сотні кол-центрів.

Ще один скандал пов'язаний з депутатом парламенту від "Слуги народу" Миколою Тищенком.

2023 року він оголосив, що почав боротьбу з кол-центрами. Приходив до "офісів" за підтримки молодиків для "розборок".

Однак невдовзі в інтернет злили аудіозаписи, де людина з голосом, схожим на голос Тищенка, обговорювала, як заробляти на кол-центрах: закривати одні офіси й за щомісячну плату робити "дах" іншим.

Після цього НАБУ провело розслідування та висунуло Тищенку підозру. Слідство твердило, що має докази, як у серпні 2023 року під виглядом боротьби з "офісами" він начебто вимагав у представника кол-центру понад мільйон доларів і за це обіцяв "кришування" від правоохоронців. У липні 2026 року суд присудив йому запобіжний захід у розмірі 10 млн гривень.

Сам Тищенко заперечував свою вину і твердив, що "сторона обвинувачення не долучила жодного реального доказу".

Гучним міжнародним скандалом була діяльність компанії "Milton Group", що поширювалася на багато країн, а офіси були розташовані в тому числі в Україні, Росії, Грузії, Албанії, Болгарії.

Кол-центри видурювали гроші у пенсіонерів та інших іноземних громадян в Європі під виглядом інвестицій у криптовалюту. Загальну суму коштів, отриманих через шахрайство, оцінюють в мільярд доларів.

Міжнародний проєкт із розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) у 2020 році оприлюднив разючі матеріали про діяльність мережі "Milton Group" у багатьох країнах і зокрема в Україні.

До речі, OCCRP була одним із ключових партнерів у розслідуванні знаменитих Panama Papers (Панамські документи) про відмивання грошей в офшорах.

Журналісти OCCRP отримали дані від внутрішнього інформатора - колишнього працівника кол-центру, який володів базою даних, записами розмов та документами.

В Україні "Milton Group" з'явилася у 2016-2017 роках. Її офіс тривалий час діяв у Києві, у центрі "Mandarin Plaza".

Офіційно компанія "Milton Group" позиціювала себе як IT-компанію, що надає фінансові послуги.

Згодом, коли справа дійшла до суду, очільники "Milton Group" твердили, що вони лише надавали платформи для торгівлі валютою, і їхньої вини у тому, що люди не вміють торгувати, немає.

"Багато клієнтів втрачають гроші, тому що вони не розуміють, як це працює. Коли клієнти втрачають гроші, чому ми маємо повертати їх назад?", - заявляв колишній керівник "Milton Group" Яків Кесельман в інтерв'ю.

Проте працівники були залучені до інвестиційного шахрайства. Жертвам пропонували інвестувати невелику суму в криптовалюту чи в акції через підставні платформи. Коли вони погоджувалися і віддавали гроші, їм демонстрували на фейкових платформах "зростання" капіталу і виманювали усе більші кошти.

Тоді постраждали тисячі літніх людей по всій Європі, деякі з них втратили будинки та вчинили самогубство.

Розслідувачі встановили, що лише у 2019 році один київський кол-центр згенерував понад 65 мільйонів євро доходу.

До Києва приїздили правоохоронці з європейських країн, проводили спільні обшуки з українськими колегами.

Через кілька років їм вдалося викрити і затримати злочинців у Європі, а у 2025-2026 роках кількох осіб засудили до різних термінів ув'язнення.

У 2020 році, коли було викрито мережу "Milton Group", українська редакція "Радіо Свобода" офіційно зверталася до Національної поліції та СБУ із запитом, чи є у провадженні справи, пов'язані із діяльністю кол-центрів "Milton Group" в Україні.

Відповідь була заперечною.

***

Точна кількість жертв діяльності шахрайських кол-центрів в Україні впродовж багатьох років не відома.

Чимало людей нікуди не зверталися - соромилися або ж не вірили у те, що правоохоронні органи зможуть їм допомогти.