Як українські удари наблизили війну до Путіна і змусили перенести Валдайську конференцію

Через загрозу українських дронів Володимир Путін змушений перенести свою зовнішньополітичну конференцію із Сочі до Москви. Він також вже понад рік уникає узбережжя Чорного моря. Західна преса пише, що війна стала відчутнішою не лише для звичайних росіян, але й для їхнього лідера.

Про те, що Путін переніс щорічну зустріч "Валдайського дискусійного клубу" з Сочі до Москви, повідомляє газета Finacial Times з посиланням на чотири джерела, обізнаних із ситуацією.

Чотириденний форум, який проходить наприкінці вересня - початку жовтня, важливий майданчик для російського лідера, з якого він повідомляє світу про своє бачення Росії та міжнародного порядку. І цього року він відбудеться не в Сочі.

Близько 120 учасників конференції минулого місяця дізналися про нове місце проведення після того, як спочатку отримали запрошення до Сочі - курортного міста на Чорному морі, де Путін має резиденцію.

За словами двох джерел, зміну місця проведення здійснили на вимогу президентської служби безпеки Путіна.

За даними російського видання "Агентство", протягом літа Україна завдавала ударів по нафтопереробних заводах поблизу Сочі та інших курортів Чорного моря. Від початку туристичного сезону в травні внаслідок цих атак загинули щонайменше 19 людей, ще 188 поранені, пише британське ділове видання.

Путін не відвідував Сочі з минулорічної конференції "Валдайського клубу" на початку жовтня і протягом останніх двох років приїжджав у цей регіон лише двічі на рік.

Це контрастує з 2021 роком напередодні повномасштабного вторгнення в Україну, коли Путін відвідав Сочі 24 рази.

"Валдайський клуб" оголосив про проведення цьогорічного заходу в понеділок, але не згадав про зміну місця.

Серед учасників будуть високопоставлені російські чиновники, зокрема міністр закордонних справ Сергій Лавров, головний російський чиновник у сфері енергетики Олександр Новак та економічний радник Путіна Максим Орєшкін.

Традиційно в останній день конференції Путін проводить тривалу сесію запитань і відповідей.

Речник Путіна Дмитро Пєсков та "Валдайський клуб" не одразу відповіли на запити FT про коментар.

Перенесення конференції свідчить про те, що Кремль дедалі більше занепокоєний можливістю того, що Путін може стати мішенню українських безпілотників середньої та великої дальності.

Україна, значною мірою використовуючи власні технології, завдає ударів по енергетичній та логістичній інфраструктурі на відстані 3000 км від України.

Один з останніх далекобійних ударів досягнув Нового Уренгоя на межі Полярного кола.

Минулої п'ятниці українські дрони влучили в нафтопереробний завод поблизу міжнародного аеропорту Сочі, через що скасували авіарейси, а над містом піднявся стовп диму.

Цього року Путін більшість часу проводить у Москві, Санкт-Петербурзі та своїй резиденції на озері Валдай у північній Росії, на честь якої названа конференція.

Наприкінці минулого року Росія звинуватила Україну в спробі атакувати резиденцію Путіна на Валдаї, однак доказів на підтвердження цього не надала.

Напередодні парламентських виборів у неділю Путін активізував поїздки та здійснив кілька візитів на схід від Уралу, водночас значною мірою уникаючи європейських міст Росії, які перебувають у зоні досяжності українських безпілотників.

Удари по економіці Росії

В останніх матеріалах західні аналітики звертають увагу на зміни в ударах по російській території і їхніх наслідках для російської економіки.

Удари по газових об'єктах у Ямало-Ненецькому автономному окрузі демонструють, що безпечного тилу для стратегічної інфраструктури Росії стає дедалі менше, пише американський Інститут вивчення війни.

Атаки свідчать про здатність України завдавати далекобійних ударів по російській енергетичній інфраструктурі на всій території європейської частини Росії - від кордону з Норвегією і за Урал.

А успіх ударів сигналізує про недостатню кількість засобів ППО для прикриття величезної території Росії, додають аналітики.

У нещодавньому матеріалі The Wall Street Journal проаналізував збитки, які несуть стратегічно важливі сектори російської економіки від українських далекобійних атак.

"Завдаючи ударів по нафтопереробних заводах, терміналах і складах онлайн-магазинів, Україна використовує економічний тиск, щоб послабити свого більшого противника і змусити Москву припинити війну", - пише видання.

І хоча Володимир Путін заявляє, що ці удари не змінять його військових цілей, вони вже позначаються на звичайних росіянах.

Ось як, за даними WSJ, українські удари порушують роботу російського бізнесу.

Найбільш відчутним наслідком української кампанії стали удари по нафтопереробних заводах, які влітку призвели до дефіциту пального та запровадження обмежень на його продаж.

За даними аналітичної компанії Energy Aspects, у серпні російські НПЗ переробляли 3,8 млн барелів нафти на добу - різке падіння порівняно з 5 млн барелів на добу за той самий місяць минулого року.

Щоб послабити кризу, Росія почала імпортувати бензин навіть з Індії. Влада також послабила вимоги до якості пального, щоб збільшити постачання з менш сучасних НПЗ радянської доби, і заборонила експорт дизельного пального.

За офіційною російською статистикою, ціни на бензин цього року зросли на 19%. Після нетривалого зниження в серпні вони знову почали зростати.

Із липня Україна завдала понад 30 ударів по логістичних центрах, якими користуються Wildberries та Ozon - дві найбільші російські компанії онлайн торгівлі.

За оцінками московської дослідницької компанії Data Insight, ці атаки завдали понад 10 млрд доларів збитків інфраструктурі та товарам, а протягом наступних 12 місяців призведуть щонайменше до 12 млрд доларів недоотриманих продажів.

Проблеми онлайн-торгівлі почали створювати ризики і для банків, зокрема державного ВТБ, який активно кредитує Wildberries та його продавців, пише WSJ.

Акції ВТБ цього року впали більш ніж на чверть, а росіяни водночас стали частіше забирати гроші з банків і тримати їх готівкою.

У cільському господарстві удари по експортних терміналах і вантажних суднах у Чорному та Азовському морях фактично ускладнили основний маршрут експорту російського зерна.

У серпні експорт пшениці впав більш ніж удвічі - до найнижчого рівня з 2010 року, що спричинило надлишок зерна і падіння цін для російських фермерів.

Блокада призвела до надлишку зерна на внутрішньому ринку, через що ціни впали, завдавши удару по російських фермерах. Це відбувається на тлі майже трирічного максимуму світових цін на пшеницю.

Наприкінці серпня губернатор Ростовської області, одного з головних сільськогосподарських регіонів Росії, оголосив надзвичайний стан, пославшись на проблеми місцевого аграрного сектору.

Одним із найбільш помітних наслідків української кампанії стали часті перебої в роботі цивільної авіації.

Аеропорти регулярно закривають на кілька годин, коли поблизу виявляють дрони. Це призводить до затримок і скасування рейсів.

У серпні в Росії зафіксували 993 випадки закриття аеропортів - приблизно вп'ятеро більше, ніж пів року тому, за даними компанії Osprey Flight Solutions, яка спеціалізується на безпеці авіації.

Київ дав зрозуміти, що може посилити тиск і на російську авіацію. Президент України Володимир Зеленський заявив, що повітряний простір Росії "фактично закриється" через активність безпілотників.