Чому Україна все менше реагує на розмови Путіна і Трампа - аналіз New York Times

Як пише New York Times, остання телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не викликала особливої реакції в Києві.

Раніше такі дзвінки були справжньою подією. Тепер - майже ні.

Україна реагує стримано. Навіть трохи байдуже.

Від тривоги до звикання

У 2025 році будь-які контакти між Вашингтоном і Москвою викликали в Києві напругу.

Україна боялася, що важливі рішення ухвалять без неї. Після кожного дзвінка Київ терміново з'ясовував всі деталі.

Але зараз усе інакше.

Як вважає New York Times, після останньої розмови реакція була мінімальною.

Володимир Зеленський лише доручив уточнити, про що говорили Трамп і Путін. Зокрема - деталі пропозиції російського лідера щодо перемир'я на 9 травня, коли в Росії святкують День перемоги.

Окремих термінових дзвінків до Трампа не було. Європейських союзників також не збирали на консультації.

Українські медіа у більшості цього разу не звернули великої уваги на подію.

Українські чиновники й експерти, на яких посилається New York Times, пояснюють зміну так: подібні розмови більше не дають результату.

За понад рік відбулося щонайменше 11 розмов між Трампом і Путіним. Але жодна не наблизила кінець війни.

Як сказав голова комітету Верховної Ради із закордонних справ Олександр Мережко: "Ми більше не звертаємо на них особливої уваги, бо вони не приводять до відчутних результатів".

Водночас він підкреслює: США залишаються важливим партнером України.

Перемир'я на 9 травня

Як пише New York Times, Зеленський загалом підтримує ідею припинення вогню, однак радше з прагматичних міркувань, ніж із вірою в швидке завершення війни.

Очікується, що країна може погодитися на коротке перемир'я 9 травня.

Втім, українські посадовці наголошують: довіри до таких тимчасових пауз немає. Попередні перемир'я неодноразово зривалися, й сторони звинувачували одна одну в порушеннях.

Скепсис посилюється й тим, як у Києві трактують саму ідею паузи.

На думку Мережка, ідеться радше не про мирний процес, а про спробу Москви убезпечити символічний військовий парад у столиці від потенційних ударів далекобійною зброєю.

Як змінилося ставлення до Трампа

Одним із спостережень New York Times є зміна суспільних настроїв в Україні.

Якщо наприкінці 2024 року, після перемоги Трампа на виборах, значна частина українців сприймала його як можливого "швидкого посередника миру", то тепер переважає протилежне переконання - він не стане тією фігурою, яка здатна завершити війну.

Згідно з останніми опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології, близько 75% українців не вірять, що нинішні переговори за участі США приведуть до стійкого миру.

Також вважається, що розмови Трампа і Путіна не наблизили завершення війни і навіть створили враження, що Білий дім частково підтримує російську позицію.

Як нагадує New York Times, позиція самого Трампа в цих контактах поступово змінювалася.

Спочатку він говорив про швидке припинення вогню. Потім підтримав ідею Росії про "широку мирну угоду".

Після зустрічі з Путіним на Алясці, як нагадує видання, Трамп підтримав вимогу Росії - віддати частину територій на сході України "в обмін" на припинення війни.

Нова реальність України

Висновок New York Times такий - в українському суспільстві сформувався новий стан сприйняття війни та дипломатії.

Україна більше не чекає швидких рішень. Не очікує прориву від телефонних розмов. І не реагує емоційно на політичні жести Вашингтона чи Москви.

І якщо раніше кожна розмова між Трампом і Путіним могла здаватися потенційним поворотним моментом, то тепер вона радше сприймається як черговий епізод у довгій хроніці війни, де швидкі зміни давно стали винятком, а не правилом.