Війна під землею: як українські військові воюють всередині старого газопроводу

Автор фото, Moose Campbell/BBC
- Author, Джонатан Біл
- Role, Військовий кореспондент ВВС, Неподалік Куп’янська, Харківщина
- Published
- Час прочитання: 5 хв
В Україні відкрився новий фронт війни, і він проходить під землею.
Останні сім місяців українські військові живуть і воюють із російськими підрозділами всередині старого радянського газопроводу на північному сході Харківської області.
Діаметр труби трохи перевищує метр, тож всередині неї можна лише повзти. Водночас тут можна заховатися від дронів, які нині буквально заполонили небо над лінією фронту і майже унеможливили наступ як для української, так і для російської сторони.
Спускатися під землю зараз стало "єдиним варіантом", каже Зануда, начальник секції планування 13-ї бригади НГУ "Хартія", який допомагав розробити українську підземну операцію і який називає її новою реальністю війни. Водночас він визнає: це надзвичайно складно.
"На поверхні завжди є бодай якийсь простір для маневру, а тут доводиться йти прямо на ворога", - говорить він.
Дорога до цього підземного поля бою на Харківщині лише наголосила на небезпеках, з якими стикаються військові на передовій: стрімкий переїзд через відкриту місцевість, а потім тривалий перехід багнюкою у супроводі українських бійців, які тримали зброю напоготові на випадок появи російських дронів.
Біля входу до тунелю насамперед відчувається стійкий запах газу й затхлого повітря.
Обидві сторони використовують виходи з трубопроводу, щоб підійматися на поверхню, де й точиться більшість боїв. Для цього військові проривають отвори в землі та за допомогою зварювального обладнання розрізають товсту сталеву трубу.
Першими використовувати цей газогін для проникнення до сусіднього Куп'янська почали російські війська восени 2025 року.
Раніше вони вже вдавалися до подібної тактики під час захоплення Авдіївки у 2024 році, а також торік, коли намагалися повернути контроль над частиною територій Курської області.
Але українським силам поступово вдалося перехопити ініціативу.

Автор фото, Moose Campbell/BBC
Спеціально сконструйований електричний візок перевозить трубопроводом військових і вантажі.
Його називають "куп'янським метро". Іноді він ламається. Ми їхали ним близько 40 хвилин, опустивши голови й підібгавши ноги. Час від часу візок підстрибує на зварних швах, що з'єднують секції труби. Це нагадує атракціон у парку розваг - тільки без жодного задоволення.
Ми прибуваємо до прорізу в трубопроводі, де українські військові облаштували укриття для боєприпасів та спорядження. Тут настільки тісно, що можна лише стояти. Саме звідси чоловік із позивним "Музикант" координує переміщення людей і вантажів. Уже тривалий час він живе під землею. Його обличчя буквально вкрите шаром бруду.
"Музикант" розповідає, що провів тут останні три місяці, лише зрідка піднімаючись на поверхню, щоб помитися або сходити до туалету. Час від часу згори долинають глухі удари артилерійських снарядів.
За його словами, до лінії бойового зіткнення звідси зовсім недалеко.
"Безпечніше знаходитись під землею", - каже він.
Візок знову рушає вглиб підземелля. Приблизно за пів години він повертається з новою групою бійців, вкритих шаром бруду. Вони щойно повернулися з позицій на поверхні.
На їхніх запилених обличчях помітне полегшення.
"У трубі комфортніше, тому що сюди не долітають дрони, КАБи та снаряди", - каже "Вовочка", який останні три тижні воював на поверхні.
Втім, бої точилися і в самому трубопроводі. Операція "Велес", названа на честь слов'янського бога підземного світу, розпочалася у квітні. Відтоді українські сили просунулися трубою на 15 кілометрів.
Це була виснажлива й надзвичайно важка робота, яка тривала в умовах постійної загрози зустрітися з ворогом віч-на-віч.
Повернувшись на поверхню, ми зустріли кількох військових 13-ї бригади Національної гвардії України "Хартія", які брали участь в операції. Їхнім першим завданням було розчистити трубопровід від сміття, води та російських загороджень.
За словами військових, деякі з цих перешкод були заміновані або завалені тілами російських солдатів.
"Коли ми їхню барикаду пересуваємо, перелазимо, то ми ж не знаємо, що під нею знаходиться", - розповідає "Чиж".
Іншою небезпекою, каже він, були рикошети під час стрілянини.
"Друге - це рикошети, звісно, бо куди та як воно залетить, ти не знаєш".
Його побратим "Корт" додає: "Ми всі стріляли, ми всі давили їх та й тощо".
За даними України, під час операції вбили понад 100 російських військових і взяли в полон ще 30.
"Так, там були тіла, - каже "Корт". - Я безпосередньо ночував біля них".

Автор фото, Moose Campbell/BBC
Попередній досвід їхнього командира в шахті допоміг підготувати підрозділ до фізичних і психологічних випробувань підземної війни.
З будівлі на поверхні "Бяшим" підтримує постійний зв'язок із бійцями, які залишаються в трубопроводі. За його спиною стоїть шафа, вщерть заповнена медикаментами.
Більшу частину часу військові в трубі проводять навколішках, через що часто отримують синяки й подряпини."Бяшим" каже, що в декого через постійне перебування в замкненому просторі траплялися панічні атаки. Інші скаржилися на проблеми з диханням.
До операції також долучилися сотні колумбійських добровольців із 23-го штурмового полку Р.У.Г.
Іноземні бійці допомагають Україні поповнювати виснажені війною лави. Один із колумбійців із позивним "Агікон" розповідає, що на розчищення перших 500 метрів трубопроводу пішло 30 днів.
"Було важко. Усередині труби стояла спека, і мені було страшно, - каже він. - Але в якийсь момент я просто сказав собі: добре, треба змиритися з цим і рухатися далі".
Боротьба за трубопровід триває.
Російські війська, як і українські, облаштували всередині труби укріплені позиції. Вони й надалі намагаються проникати до українських позицій, пробираючись трубопроводом.
З пункту управління на поверхні ми спостерігали, як українські безпілотники завдали удару по черговій спробі росіян обійти українські підрозділи з флангу.
Хоча частина бойових дій відбувається під землею, бої тривають і на поверхні, і в повітрі. Це комплексна операція, яка поєднує кілька напрямків.
Але "Зануда" вважає, що саме такий вигляд матиме війна майбутнього.
"Проводити наземні операції зараз майже неможливо, - каже він. - Усі розуміють: на цьому етапі воювати можна лише під землею".
На його думку, подібних операцій буде більше.
"Трубопроводи є всюди, - говорить він. - Треба пам'ятати, що за радянських часів нафту, газ і аміак транспортували до Європи через Україну. Вся транзитна мережа проходила нашою територією".
Насправді ж ця операція стала надзвичайно виснажливою, жорстокою і небезпечною роботою в дуже складних умовах.
Щоб взяти під контроль 15 кілометрів трубопроводу, українським військовим знадобилося сім місяців.
Президент України Володимир Зеленський назвав операцію успішною.
Вона допомогла повернути частину втрачених позицій і стала важливим моральним стимулом для військових. Водночас сама по собі ця операція не змінила перебіг війни.
У підготовці матеріалу також брали участь Мус Кемпбелл, Володимир Ложко та Ребека Гартманн.































