"Привернуть увагу до масштабу втрат" в Україні: чому в Росії скасували ходу "Безсмертного полку"

Рішення про скасування ходи "Безсмертного полку" та парадів до 9 травня у низці російських міст і регіонів свідчить про те, що Москві дедалі складніше підтримувати своє виправдання вторгнення в Україну, вважають у британському міністерстві оборони.

Починалося все із того, що Росія, напавши на Україну, казала, що як і Радянський Союз під час Другої світової війни, вона звільняє світ від фашистів, нагадують там.

Нині ж, за повідомленнями російських державних ЗМІ, "очну" ходу "Безсмертного полку" скасували "з міркувань безпеки".

А депутат російської Державної думи Олена Цунаєва заявила, що замість скасованої ходи "Безсмертного полку" всім охочим пропонується розмістити фотографії своїх родичів-ветеранів у соціальних мережах, на одязі, на автомобілі та на сайті руху.

"Насправді (російська) влада побоюється, що учасники ходи можуть привернути увагу до масштабів російських втрат" під час війни проти України, вважають в міноборони Британії.

Там також зазначають, що нещодавно і власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин висловив сумніви у тому, що в Україні взагалі існують нацисти.

Раніше у російських містах Курськ та Бєлгород, а також в Криму вирішили відмовитися від традиційного параду на День перемоги 9 травня - також "з міркувань безпеки".

В Офісі українського президента скасування гучних заходів на 9 травня у Росії пов'язали із тим, що У Кремлі починають розуміти, що вони програють у війні проти України.

"Росіяни нарешті зрозуміли, що небезпека буде лише масштабуватись і стосуватиметься кожного з них", - заявив радник голови ОП Михайло Подоляк.

Раніше американський аналітичний центр Atlantic Council, пояснюючи скасування знакових для Росії подій, припускав, що Москва "відчуває все більшу нестачу танків і зі зрозумілих причин намагається не підкреслювати масштаби втрат, понесених російською армією".

А в українських соцмережах поширюються жарти і меми про те, що "онуки відвоювалися" - як згадку про популярні в Росії гасла "діди воювали" і "можемо повторити".

Свято "зі сльозами на очах"

Раніше Кремль скасовував парад на 9 травня лише одного разу - у 2020 - через пандемію коронавірусу. Тоді ЗМІ писали, що на параді в Москві може взяти участь і український президент Володимир Зеленський. Проте його офіс тоді повідомив, що не отримував запрошення.

А на 9 травня 2022 року, вже під час війни, президент Зеленський заявив, що "зовсім скоро в Україні буде два Дні Перемоги. А в когось не залишиться жодного".

Російський президент Володимир Путін на параді 9 травня 2022 року на Красній площі, який пройшов без участі авіації та за скороченим сценарієм, заявив, що вторгнення в Україну, яку в Росії називають "спеціальною військовою операцією", було "запобіжним ударом".

"У відкриту йшла підготовка до чергової каральної операції на Донбасі, до вторгнення на наші історичні землі, включаючи Крим. У Києві заявляли про можливе придбання ядерної зброї. Блок НАТО розпочав активне військове освоєння прилеглих до нас територій…Все говорило про те, що зіткнення з неонацистами, бандерівцями, на яких США роблять ставку, буде неминучим. Це було вимушене, своєчасне та єдине правильне рішення. Рішення суверенної, сильної, самостійної країни", - заявив рік тому президент Путін.

Визначення 9 травня Днем перемоги пояснюється датою прийняття капітуляції Німеччини у радянському секторі окупації за московським часом (тодішні союзники СРСР у війні проти фашистської Німеччини святкували перемогу ще з 8 травня 1945 року).

У 1948 в СРСР вирішили відмовитися від святкувань - надто помітними були наслідки війни і кількість людей, які залишилися інвалідами.

Святкування Дня перемоги в СРСР відновили лише у 1965 році. Тоді 9 травня стало державним святом і вихідним днем, а його центральною подією - військовий парад, серед яких головним був парад на Красній площі в Москві.

В Україні від 2015 року (70-тої річниці завершення бойових дій Другої світової війни у Європі та другий рік відтоді, як Росія анексувала Крим і розпочала конфлікт на Донбасі) відзначають не лише традиційний День перемоги 9 травня, але й 8 травня - як День пам'яті та примирення.