"Прокидаюся вся у склі. Але я жива". Репортаж з-під розтрощених російським ударом будинків у Львові

"От, де рятувальники стоять, - це п'ятий поверх. Оце отвір там біля них - моя квартира, яка була на четвертому. Всі меблі опинилися на третьому поверсі. Квартири вже немає", - показує на пошкоджений будинок львів’янка Роксолана.

Близько 5 ранку російські ракети атакували Львів. Тут, у спальному районі неподалік аеропорту, чули чотири вибухи.

У квартирі на четвертому поверсі Роксолана виросла. Але після смерті мами не хотіла туди заселятися. По-перше, донька ходить у школу в іншому районі. А друга причина - близькість аеропорту. Жінка вважала для себе, що їй з родиною спокійніше буде деінде, і жила в орендованому житлі.

Восени хотіла замінити старі вікна, зробити ремонт і все ж здати помешкання, аби не стояло порожнім. Проте не встигла.

"У квітні цього року я сюди приїжджала, вирішила трішки поперевозити старі фотографії. Але, звичайно, більшість речей лишилася там", — каже Роксолана.

Про те, що сталося з будинком, вона прочитала в телеграм-каналах, потім подзвонили друзі.

"Над нами жив хлопець, я навіть не чула, чи він живий, чи ні. Там двоє безвісти зниклих, наскільки я знаю", - говорить жінка.

Пил, скло і волонтери

Вулиця Патона у Львові перекрита. Біля місця прильоту гудить техніка. Під ногами подекуди ще хрустить скло, чути звуки забивання вікон щільною плівкою.

Навколо пошкоджених будинків швидко утворилося ціле містечко. Я неодноразово бачила подібні у Києві і мушу сказати, що у Львові, який під обстрілами значно рідше, схема так само відпрацьована і послідовна.

Довгі черги до працівників ЦНАПу - мешканці пишуть заяви про пошкодження. Серед них багато людей старшого віку.

Волонтери роздають їжу та воду - цього дня у дощовому Львові розпочалася спека. Вони намагаються допомогти кожному - підгодовують працівників ДСНС, питають у людей, чи не хоче хтось пити. Тут також можна отримати плівку для вікон, а також консультацію від сервісного центру МВС.

"Люди, які втратили внаслідок обстрілу свої документи, зокрема посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію автомобіля, можуть на місці безоплатно відновити їх. Ми також реєструємо факт втрати автомобіля, якщо він повністю пошкоджений. Відтак власникам не треба потім для цього їхати в сервісний центр", - розповідає Сергій Бобер, завідувач сектору комунікації регіонального сервісного центру МВС Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Рятувальники за допомогою спецтехніки розбирають завали будинку номер 25, тоді як навколо сотні розбитих вікон і пошкоджених дверей, які винесла вибухова хвиля.

У повітрі вже не чути запаху горілого, однак воно просякнуте будівельним пилом, що утворюється від розбору завалів.

Цей пил усюди - на деревах, машинах, на людях. За дві години тут, здається, що він проникає всередину і хочеться чхати.

На лавці сидить Валентин. Він у робочих рукавицях, його одяг брудний, сам втомлений і виснажений. Його квартира ціла, однак він, почувши перший вибух, побіг допомагати іншим.

"Тут знайома була, у неї мама паралізована, треба було допомагати. Також були травми в людей. Допомагав їх евакуйовувати", - каже чоловік.

У Львові він живе з 2022 року. Переселенець зі Сходу. Каже, що багато разів проходив курси домедичної допомоги, дивився багато відео, тому розумів, кого рятувати спочатку.

"Першими я побачив пару людей із вадами зору. Я завів їх в укриття. Потім вже після відбою шукав їхніх тварин, допомагав зібрати речі".

"Он бачите, там, де стіна, ото там була пожежа. Плити провалилися в квартиру, де нікого не було. Ця квартира якраз горіла. Вона була закрита, по суті. Ну і там різний хлам лежав, то він і почав горіти", - згадує Валентин.

Вибухи тут не вперше

Львів'янка Олександра лише три дні тому поховала бабусю. Весь цей час погано спала. Напередодні ввечері приїхала до батьків і випила заспокійливе, щоб нарешті відпочити.

"Я вперше в житті не почула тривогу. Зазвичай я спускаюся в укриття. А тут просинаюсь і розумію, що я вся у склі, навколо уламки. А я жива", - розповідає дівчина.

Ударна хвиля винесла в квартирі всі вікна і двері. Батьки встигли вийти в коридор і залишилися цілими. Показують в телефоні відео з уламками скла, що стирчать у стінах спальні.

"Мій чоловік військовий з 2014 року. Багато родичів і друзів служать, ми чули вибухи тут і раніше, тому я не можу сказати, що тут, у Львові, ми не маємо війни", - каже Олександра.

Багато місцевих мешканців розповіли, що при реальній загрозі вони часто ідуть в укриття, адже цей район в останні роки неодноразово був під російськими атаками.

Людмилі Олексіївні 74 роки. Вона тримає в руках паперовий стаканчик з чорною кавою і вафлю, має легкий макіяж і детально розповідає про ніч обстрілу.

"Я була в підвалі. Бо мені подзвонили і сказали: "Ховайся". Я ще хочу жити, тому завжди іду в укриття. Я знаю, що дехто сидить в хатах, а я - ні. Не хочеться бути пошкодженою і вмирати я ще не збираюся", - каже жінка.

В підвал свого будинку вона прийшла першою. Каже, там прибрано, але навіть немає де сісти. Згодом прийшли ще сусіди.

"В мене торба завжди зібрана, взяла ще ліки, вбралася і побігла. У підвалі було добре чути то все. Жахливо. Просто летіло над нами, тому відчуття було страшенне".

У квартирі жінки вибило вікна і балкони. Як тільки дали відбій - вона пішла шукати котів. У неї їх шестеро.

"Вони живі, але поховалися. Бідні, стрес мають, позабивалися під меблі. Якби був один, може, брала б із собою, а так шість не можу забрати".

Жінка стоїть в черзі, щоб написати заяву в ЦНАП, і найбільше переймається, аби вдалося швидко закрити вікна плівкою, аби коти не повтікали з дому.

Наталя також завжди ходить в укриття, але цього разу тривогу просто не почула.

"Прокинулася від гучного вибуху. Повиривало вікна, двері, скло, все попадало. Я подивилася, чи вціліла сходова клітка, бо двері вхідні вибило повністю, у сусідів теж. Ми вибігли на вулицю і побачили величезний вогонь", - розповідає жінка.

На місцях атаки завжди можна побачити різні реакції людей - хтось енергійний від надлишку адреналіну, інші мовчазні та налякані.

Відійшовши на 50 метрів від місця обстрілу, можна побачити те саме звичне життя, яке триває - відкриті кав'ярні, свіжі фрукти на вулиці. У місцевому університеті неподалік - випускний.

Через російський обстріл у Львові 30 липня постраждали понад 30 людей.

Станом на зараз рятувальники знайшли тіло загиблого чоловіка. Одна людина вважається зниклою безвісти.