Навіщо Росія полює на українські потяги

Атаки на українську залізницю - це частково економічний удар, а частково - просто жорстокість, пише редактор міжнародних новин The Economist.

Одразу кілька матеріалів в західній пресі присвячені активізації російських ударів по локомотивах, вагонах та залізничній інфраструктурі.

Увагу до них не в останню чергу привернула атака на потяг біля польського кордону 13 вересня. Під час неї ледве не постраждав поїзд із європейськими дипломатами, серед яких був і колишній британський премʼєр Борис Джонсон.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав цю атаку "терором Путіна", який стукає у двері ЄС і НАТО.

Він заявив, що Росія систематично намагається порушити логістику по всій Україні й закликав партнерів посилити санкції проти РФ.

За словами дипломата, від початку повномасштабної війни пошкоджено або знищено вже понад 500 локомотивів, причому понад половина з них - у 2026 році.

Сибіга також закликав міжнародних партнерів пошвидше надати країні локомотиви, сумісні з шириною колії 1520 мм.

Укрзалізниця: втрати і збитки

Від початку року російські військові завдали ударів по 120 пасажирських вагонах, 304 локомотивах та 43 станціях, повідомили агентству Reuters в "Укрзалізниці".

Там додали, що загалом на цей момент російські військові атакували 1700 об'єктів залізничної інфраструктури. У 2025 році цей показник був 1206 об'єктів, а у 2024 році - 842.

Атаки на потяги відбуваються майже щодня, а миттєва і ретельна евакуація стала питанням життя пасажирів і залізничників.

Лише серед останніх атак - удар дроном 13 вересня в локомотив потяга Київ–Варшава, який стояв на кордоні з Польщею. "Укрзалізниця" заявила, що це була вже друга доба поспіль подібних атак на залізницю.

16 вересня російський дрон пошкодив пасажирський потяг у Миколаївській області. У ньому перебували 168 пасажирів і членів екіпажу; їх встигли евакуювати. Під час обох атак 13 і 16 вересня ніхто не постраждав.

Від початку року в атаках на потяги та інфраструктуру загинули близько двох десятків залізничників, а також пасажири.

Так, 31 серпня російський балістичний удар по залізничному депо в Києві вбив 7 людей, з них 6 працівників "Укрзалізниці".

Кілька днів тому видання International Railway Journal написало, що за оцінками, "Укрзалізниця" втратила близько 40% рухомого складу, а інфраструктура в кількох регіонах за останні місяці зазнала значних пошкоджень.

Логістика ускладнюються також через зростання вартості вантажних перевезень, додає видання.

1 серпня Україна підвищила внутрішні тарифи "Укрзалізниці" на вантажні перевезення на 30%. Також розглядається можливість додаткового підвищення на 15% із січня 2027 року.

Аграрії та інші користувачі вантажних перевезень попереджають, що вищі тарифи можуть підірвати їхню конкурентоспроможність, особливо з огляду на залежність галузі від залізниці для доставки зерна та інших товарів до портів і пунктів перетину кордону.

"Ніби пливеш серед акул"

Залізнична мережа України простягається на 20 тисяч кілометрів, а до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році була ще довшою, пише The Economist.

Її спроєктували як військові ворота Радянського Союзу до Європи. В Україні немає більшого роботодавця, ніж залізниця, де працюють 160 тисяч людей.

Залізниця також має надзвичайно важливе значення для здатності України захищатися від російської агресії.

Тепер російські безпілотники та ракети завдають системі потужних ударів.

"Таке відчуття, ніби пливеш серед акул", - сказав The Economist голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський.

Хоча донори ремонтують локомотиви та доправляють заміну з сусідніх країн, значної частини рухомого складу, на який спирається Україна, не вистачає.

Яку перевагу отримує Росія, руйнуючи залізничну мережу та електростанції, які забезпечують її роботу?

"Частково це просто жорстокість. Частково - економічний удар, що виснажує ресурси, які інакше могли б підтримувати воєнні зусилля", - пише видання.

Залізницею перевозять майже всі сільськогосподарські товари, сталь та інші важкі вантажі на південь - до портів, якщо ті працюють, - і на захід суходолом.

Після початку війни щоденні обсяги вантажних перевезень скоротилися вдвічі, а тепер знову різко падають.

Ще гірше становище мешканців міст поблизу лінії фронту. Коли дрони та ракети, зокрема балістичні, знищують потяги, навіть звичайні приміські, люди бояться, що їхні життєво важливі сполучення перерізають.

Кілька днів тому "Укрзалізниця" оголосила, що тимчасово обмежує сполучення з Сумами. Через постійні атаки Росії по залізниці поїзди зупинятимуться у Конотопі, а до Сум курсуватимуть лише автобуси.

Перцовський розповів The Economist, як Україна намагається захистити свою залізницю.

Серед заходів - маскування, засоби радіоелектронної боротьби для придушення сигналів датчиків, запуск власних дронів уздовж колій або залучення винищувачів F-16 для боротьби з дронами.

Однак єдиний по-справжньому дієвий захист - завчасно попереджати екіпажі про неминучий удар, щоб пасажири та працівники встигли залишити потяг.

Як і у випадку із загальною проблемою дронів та ракет над Україною, остаточним рішенням мають стати засоби перехоплення, зокрема ракети Patriot, яких нині критично бракує.