Як науковцям вдалося розкрити давню цивілізацію в Амазонії, що існувала тисячі років тому

Дослідники виявили сотні земляних споруд, прихованих під пологом амазонського тропічного лісу в Бразилії, створених давньою цивілізацією, яка, можливо, налічувала мільйони людей.

Ці величезні фігури, викопані в землі, відомі як геогліфи, були створені тисячі років тому в місцевості, віддаленій від великих річок.

"Ці люди створювали монументальні геометричні фігури в Амазонії в той самий час, коли Піфагор розробляв свою теорему в Греції", - каже палеонтолог Алсеу Ранзі, президент Інституту геогліфів Амазонії та один із членів дослідницької групи.

Сканування минулого

Дослідження, нещодавно опубліковане в журналі Nature, провела команда науковців з університетів та інститутів Іспанії, Фінляндії, Бразилії та Данії.

Вони просканували густий лісовий полог за допомогою технології LiDAR (Light Detection and Ranging), яка використовує лазерні імпульси для вимірювання відстаней і створення складних тривимірних карт.

Це дає змогу аналізувати великі території без вирубування рослинності або фізичного відвідування кожної локації.

"Це було перше по-справжньому масштабне дослідження Амазонії за допомогою LiDAR", - каже археолог, антрополог і співавтор Мартті Персінен з Гельсінського університету.

Команда обстежила територію площею 4 400 кв. км.

Вони виявили 432 геогліфи, переважну більшість яких раніше ніколи не фіксували, створені між 600 роком до н.е. та 850 роком н.е.

За оцінками дослідників, так звана цивілізація Акірі, яка їх створила, займала територію близько 183 000 кв. км, що приблизно відповідає площі Камбоджі або Сирії.

На піку свого розвитку між 100 і 300 роками н.е. вона могла налічувати до трьох мільйонів жителів.

Ранзі каже, що команда науковців виявила рови шириною до 15 м і глибиною до 5 м.

Такі грандіозні споруди свідчать про великі спільноти, які працювали разом.

"У цьому регіоні немає каменю. Імовірно, вони використовували дерев'яні знаряддя й кошики для перенесення ґрунту", - припускає він.

Проте вологий клімат Амазонії спричиняє швидкому розкладанню органічних матеріалів, тому достеменно встановити це важко.

Окрім потреби у великій робочій силі та розподілі праці, ці споруди вимагали значних знань у математиці та геометрії, вважають дослідники.

Для чого вони були потрібні

Спочатку вважали, що геогліфи слугували фортецями або оборонними спорудами, які захищали населення від вторгнень.

Проте сьогодні фахівці підозрюють, що вони, найімовірніше, виконували церемоніальні та політичні функції, слугуючи місцями зібрань людей, а не постійного проживання.

"Якщо це підтвердиться, то ці люди, мабуть, жили в мирі. Те, що вони вкладали так багато зусиль і праці в [геогліфи], свідчить про відсутність нагальних ворогів, через яких варто було б хвилюватися", - припускає Ранзі.

Персінен наголошує ще на одному висновку щодо Акірі: глибока повага до природи.

"Вони ніколи не перетворювали тропічний ліс на савану", - каже він.

"Схоже, що вирубування лісу та розчищення ділянок були лише настільки масштабними, наскільки це було необхідно для підтримання їхнього способу життя, вирощування кукурудзи, гарбуза та маніоку, і не більше", - додає дослідник.

Розкопки свідчать, що за спорудами ретельно доглядали.

"Йшлося не просто про їхнє будівництво, а й про збереження протягом століть, що, очевидно, вимагало накопичених знань", - каже ще один співавтор, археолог і антрополог Федерального університету Пара в Бразилії Руан Карлос Лопес.

За словами Ранзі, геогліфи не були ізольованими спорудами, захованими в лісі, а мали добре розвинені зв'язки між собою.

"Ми нанесли на карту 350 км доріг, які поєднували геогліфи", - пояснює він.

"Ці маршрути вели до об'єктів, а дороги ставали ширшими в міру наближення до споруд", - додає дослідник.

Кінець цивілізації Акірі

Під час досліджень науковці помітили дещо цікаве: схоже, будівництво геогліфів припинилося приблизно у 850 році н.е.

Чому саме, незрозуміло.

Ранзі проводить паралель із цивілізацією мая, головні центри якої в окремих частинах Мексики та Центральної Америки були покинуті приблизно в той самий період.

"Мая перестали будувати й використовувати свої палаци. Піраміди Юкатану знову поглинув ліс", - зазначає він.

"Щось подібне сталося і в Амазонії. Дев'яте століття могло бути періодом ширшої екологічної кризи", - додає Ранзі.

У будь-якому разі нові дослідження, зокрема це, ставлять під сумнів давні уявлення про те, що амазонський тропічний ліс був дикою місцевістю, якої не торкалося людське заселення.

Протягом останніх десятиліть дослідження в різних наукових галузях показали, що мільйони людей жили тут задовго до прибуття європейців і залишили тривалий слід у структурі та складі найбільшого у світі тропічного лісу.

"Те, що ми бачимо в Амазонії, є не величезним природним лісом, а величезним історичним садом, сформованим людською діяльністю", - стверджує Лопес.

Оцінки чисельності доколоніального населення регіону продовжують зростати.

Раніші дослідження припускали, що в усій Амазонії могло існувати від одного до 2,5 мільйона людей, тоді як пізніші оцінки збільшили цей показник до 5-10 мільйонів.

Тепер, якщо відносно невелику територію могли заселяти до трьох мільйонів жителів, ці цифри, можливо, доведеться знову переглянути в бік збільшення.

Ще одним попереднім припущенням було те, що населення Амазонії жило переважно вздовж великих річок, де харчові ресурси були доступнішими.

Однак геогліфи розташовані переважно на височинах між річками.

Нове дослідження свідчить, що ці регіони також мали великі популяції людей, здатних змінювати ліс і вирощувати сільськогосподарські культури.

"Ці люди населяли не лише великі річки з їхнім багатством риби та зручністю пересування на каное", - каже Ранзі.

"Вони розуміли ландшафт, селилися далеко від річок і пересувалися пішки цими дорогами", - додає він.

"І це повністю змінює наше розуміння того, як була заселена Амазонія", - вважає дослідник.