Адвокат України в адміністрації Трампа. Складна політична гра сенатора Ліндсі Грема

Сенатор Ліндсі Грем - доволі суперечлива постать.

Він не чорно-білий, як дехто хотів би його описати, а багатошаровий, складний політичний персонаж.

Старше покоління американців ще пам'ятають його як товариша, партнера й друга Джона Маккейна, який нещодавно помер. Маккейн був надзвичайно принциповий політик, у минулому кандидат у президенти Сполучених Штатів від Республіканської партії та опонент Барака Обами.

Але якщо Маккейн був великим критиком Росії і другом України, то з Ліндсі Гремом не все так однозначно в Сполучених Штатах.

Усе змінилося з приходом Дональда Трампа до влади. Адже він змінив природу і характер Республіканської партії на молекулярному рівні.

Це вже не та рейганівська і маккейнівська партія, якою вона була раніше, а партія однієї людини. І Ліндсі Грем зрозумів ці зміни і діяв відповідно до них.

Після заворушень 6 січня Грем розкритикував Трампа і не став на його бік. На час, коли Джо Байден переміг на виборах, сталося "політичне розлучення" Ліндсі Грема з Дональдом Трампом.

Але після повернення Трампа у велику політику, коли він пішов на республіканські праймеріз і став кандидатом у президенти, Ліндсі Грем до нього повернувся.

Він зрозумів, що Донадьд Трамп - це така сила, яку неможливо спинити і краще бути з ним разом, ніж проти нього. Саме цим, приміром, можна пояснити, як Ліндсі Грем відреагував на скандал в Овальному кабінеті 28 лютого минулого року.

Ми памʼятаємо, що він тоді вимагав, щоб в Україні відбулися президентські вибори і щоб Володимир Зеленський пішов на них. Грем тоді заявив, що Україна - це диктатура, адже там довго не було виборів і таким чином повторював російські наративи.

Але зовсім скоро, Грем повернувся до своїх "заводських налаштувань". А заводські налаштування у нього - це, звісно, усвідомлення Росії, як стратегічного супротивника Сполучених Штатів.

Ще за кілька тижнів до сварки Дональда Трампа і Володимира Зеленського в Овальному кабінеті Ліндсі Грем на полях Мюнхенської безпекової конференції, під час однієї з панелей, де він був разом з Володимиром Зеленським, казав, що Україна - ідеальний партнер для Сполучених Штатів і що США хотіли би дружити з Україною, адже "ви такі, з ким можна мати справу".

Тому іноді з кон'юнктурних міркувань він міг видавати, що він критик України, але ми розуміємо, що в близькому колі Трампа насправді є дві людини, які надзвичайно проукраїнськи - це Ліндсі Грем, з яким Дональд Трамп доволі часто грав у гольф у себе у Флориді, і це Марко Рубіо з яким Трамп багато працює як з держсекретарем і радником з нацбезпеки.

Треба розуміти, що саме для того, щоб тримати руку на пульсі, Марко Рубіо майже не їздить за кордон, він працює з Білого дому, адже щоб провадити зовнішню політику треба бути поруч із Дональдом Трампом.

Так, ми почули в Анкарі, як Трамп повторював тези Рубіо про те, що удари по російських НПЗ - це ескалація, яка може призвести до деескалації й до вирішення конфлікту.

Водночас не треба перебільшувати вплив вже покійного сенатора Грема на Трампа. Тому що санкції проти Росії, які анонсував ще рік тому, все ніяк не знаходили підтримки у Білому домі і ніяк не ставали реальністю.

Тому так, Ліндсі Грем міг регулярно грати в гольф з Трампом, він міг розказувати йому свою точку зору на міжнародну політику, на внутрішню політику, але зрештою, всі рішення ухвалює Дональд Трамп самостійно.

І так, Ліндсі Грем був одним з адвокатів України, голосом підтримки України в цій адміністрації, але це - надзвичайна адміністрація, і вона складається з однієї людини, насправді. І чи будуть санкції проти Росії чи ні - знає лише Дональд Трамп.