"Жити без обличчя дуже важко": як колишня зубний технік відтворює очі, вуха й носи для поранених

"Був такий у мене пацієнт, з гумором. Він сказав: "Я такий радий цьому окові, що ви мені зробили, що, мабуть, не радів так справжньому".

Це слова Таїсії Ярової, фахівчині з екзопротезування, яка створює малі протезні форми - це може бути ніс, вухо, частина обличчя з оком, окремо очні протези чи пальці.

Коли людина втрачає частину обличчя, саме малі протезні форми допомагають їй бути собою. "Штучні" очі чи вуха мають бути настільки точно зробленими, аби максимально нагадувати справжні.

Таїсія працює у Львові, у Національному реабілітаційному центрі Unbroken, що працює на базі лікарні Святого Пантелеймона.

Історію Таїсії Ярової та інших спеціалістів центру Unbroken слухайте у подкасті BBC News Україна "Я тебе врятую":

До повномасштабного вторгнення вона мешкала в Кривому Розі, працювала зубним техніком у стоматології та мала невеликий бізнес у б'юті-сфері.

Проте війна змінила все. Після трагічної загибелі племінника на фронті Таїсія вирішила присвятити себе допомозі пораненим і повністю змінила фах.

Про специфіку роботи та нові виклики війни

Раніше подібні протези найчастіше були потрібні людям після ДТП чи онкологічних операцій. Проте зараз більшість пацієнтів Таїсії — це жертви сучасної війни.

Через постійні повітряні загрози, атаки дронів та осколкові поранення значно зросла кількість важких травм саме верхньої частини тіла та обличчя.

Вона показує місце своєї роботи:

"Тут у мене художня зона - розчиняю фарби, змішую пігменти й розписую. Далі - технічне місце: працюю з воском та скульптурним пластиліном, роблю чорнові варіанти. А гіпсувальна й полірувальна — це "брудні" зони, де йде пресування та підготовка до полімеризації", - каже Таїсія.

Найбільший попит зараз, зазначає жінка, на очне протезування. Коли у пацієнта збережене одне око, Таїсія копіює його колір та особливості, а якщо втрачено обидва — відтворює вигляд за довоєнними фотографіями.

Для створення протезів Таїсія використовує високоякісні стоматологічні матеріали (зокрема акрил, з якого роблять зубні протези) та медичні силікони, які можуть безпечно контактувати зі шкірою понад 30 годин.

Спільно з хірургами-офтальмологами лікарні Святого Пантелеймона вона впроваджує метод, коли в очну ямку вшивається спеціальний епіпротез-кулька, до якого підшивають м'язи.

Готовий протез у формі лінзи накриває цю кульку, завдяки чому штучне око на 80% повторює рухи здорового.

При відтворенні частин обличчя Таїсія вручну промальовує текстуру шкіри, зморшки, пори, капіляри, купероз і навіть пігментні плями, щоб протез ідеально "вписався" в обличчя пацієнта.

"Треба, щоб цей протез був от такий, знаєте, як наче пазлу не вистачає. Він повинен лягти зморшка в зморшку, так, щоб це було непомітно", - розповідає майстриня.

Про пацієнтів та сприйняття травм

Таїсія зізнається, що спочатку їй було психологічно важко, хотілося всіх пожаліти.

Проте самі військові змінили її підхід - адже вони не скаржаться, намагаються жити далі.

Багато хто ставиться до ситуації з гумором: дехто просить зробити повністю чорне око або око з тризубом.

"Один пацієнт сказав мені: "Я йшов добровольцем і розумів, куди йду. Найбільше, що я міг віддати - це життя, і я був готовий до будь-якого каліцтва", - ділиться майстриня.

Попри великий практичний досвід, Таїсія продовжує вчитися. Вона має художню та медичну освіту, а зараз вчиться на магістратурі Львівської політехніки. Опановує нову спеціальність — технології виготовлення ортопедичних та реабілітаційних виробів.

Черга до майстрині розписана на тижні вперед. Працювати доводиться до пізнього вечора, але Таїсія називає це своєю здійсненою мрією.

Вона прагне, щоб в Україні зник комплекс меншовартості щодо медицини.

"Те, що роблять наші спеціалісти в Unbroken та лікарні Святого Пантелеймона — це щось просто космічне. Як вони рятують, з чого зшивають і збирають поранених, як іде реабілітація та допомога... Хочеться, щоб сюди приїздили й навчалися. Я думаю, так і буде", - каже Таїсія.