Як я ледь не вийшла заміж за серійного ґвалтівника

Цей матеріал містить подробиці, зокрема описи насильства, які можуть засмутити деяких читачів.

Якби не втручання її родини та друзів, Емі вийшла б заміж за чоловіка, який протягом значної частини їхніх стосунків фізично та психологічно знущався з неї.

Якби весілля відбулося, зрештою він би міг її вбити, каже вона.

Крістофер Малкольм, серійний ґвалтівник, якого нещодавно ув'язнили за його злочини, завдав своїй колишній нареченій травм, що змінили її життя.

За її словами, одного разу після побиття усе її обличчя було "в синцях і гематомах" - це сталося незадовго до того, як вона поїхала до свого невиліковно хворого тата на День батька.

Емі (ім'я змінене), розповіла BBC, що залишатися у стосунках для неї часом було способом заспокоїти насильство та вижити.

Доки Малкольм залишався на свободі, вона не почувалася достатньо безпечно, щоб звернутися до поліції.

Тим часом її близькі дедалі більше хвилювалися.

Кілька разів вони повідомляли про свої побоювання щодо безпеки Емі через шотландську схему розкриття інформації про домашнє насильство, а також передавали поліції докази, включно з текстовими повідомленнями та фотографіями її травм.

Зрештою це допомогло правоохоронцям зібрати достатньо вагомі докази для арешту Малкольма, якого взяли під варту у вересні 2024 року.

Невдовзі після цього Емі надала повні свідчення про зґвалтування, напади та насильство, яких вона зазнала.

Вона мала вийти заміж за Малкольма через чотири тижні.

Емі познайомилася з Малкольмом у додатку для знайомств Tinder наприкінці серпня 2023 року.

Вони сходили випити кави та прогулятися (він не вживав алкоголь), і вона пам'ятає його як "приємного та веселого", але стосунки розвивалися набагато швидше, ніж вона очікувала.

Уже протягом першого тижня вона познайомилася з його батьками, через кілька місяців вони жили разом, а до Різдва заручилися.

"Коли ми були щасливі, він був ніби моїм найкращим другом", - каже вона.

"Він міг закінчувати мої речення. Він знав, про що я думаю. Це було приємно, але водночас лякало", - додає дівчина.

Малкольм швидко почав контролювати життя Емі.

За її словами, він наполягав, щоб вона видалила свої акаунти в соцмережах, аби їхні стосунки залишалися "лише між ними".

Вона також розповіла, що він не дозволяв їй розмовляти телефоном із родиною вдома, бо йому "не подобалися їхні акценти". Він ховав її телефон або силоміць забирав його.

Неодноразово він приходив до неї на роботу та вимагав, щоб вона йшла раніше, погрожуючи влаштувати сцену.

Вона знала: якщо не підкориться, то після повернення додому на неї чекатиме "жахливий вечір".

"Це дуже мене засмучувало", - каже Емі.

"Я так старанно працювала, щоб потрапити в цю галузь, і дуже любила свою роботу. Мені здавалося, що я втрачаю частину себе, втрачаючи цей бік свого життя", - згадує вона.

"Я почала відчувати, що мої працівники більше мене не поважають, тому що дозволяю комусь диктувати, коли мені йти з роботи. Я не знала, що їм було відомо, що відбувається", - додає Емі.

Три дні в "режимі нападу"

Насильство також увійшло в їхні стосунки. Спочатку це траплялося лише іноді, але, за словами Емі, згодом повторювалося майже через кожні вихідні.

Вона описала випадок, коли Малкольм перебував у "режимі нападу" протягом трьох днів, порізав диван ножем та погрожував самогубством.

Емі також розповіла про випадки, коли Малкольм сідав їй на груди та душив її.

За її словами, під час таких нападів він насміхався з неї та погрожував подальшим насильством.

Він завдав їй незворотних травм та спотворив її зовнішність.

Під час одного з нападів Малкольм зламав їй зап'ясток і не дозволив звернутися до лікарні, через що вона тепер не може тримати книгу однією рукою.

За словами Емі, це сталося під час суперечки, коли він вигукував: "Жінки постійно намагаються контролювати моє життя".

Він ґвалтував її неодноразово, зокрема тоді, коли в будинку перебувала дитина.

Емі була змушена сісти на підлогу перед дитиною та вибачитися за переляк, якого та могла зазнати.

Іноді, за її словами, виглядало так, ніби в ньому щось "перемикалося".

Іноді ж він заздалегідь давав їй зрозуміти, що має статися.

"У ті дні, коли він збирався поводитися жорстоко, він з шостої ранку вмикав важкий метал", - каже вона.

"Я казала йому, наскільки це мене тригерить. Він знав, що це метод катування: "готуйся до того, що буде сьогодні"", - додає Емі.

Після нападів Емі намагалася говорити з Малкольмом, пояснюючи, що не заслуговує такого ставлення.

Він переводив розмову на власні проблеми, через що вона почувалася так, ніби "усе робить неправильно".

"Зрештою ти просто звикаєш до цього, тому що розумієш: нічого не можеш змінити", - каже Емі.

"Ти почуваєшся ніби в пастці, тому що знаєш: якщо розповіси комусь, тобі просто порадять піти. Але ти перебуваєш у такому стані, що не відчуваєш, що справді можеш піти", - додає вона.

Однією з причин, чому Емі не опинилася в повній ізоляції, було те, що друзі та родина "прямо, але не наполегливо" говорили з нею про свої побоювання.

Вони чітко давали зрозуміти, що люблять її та хочуть, аби вона була в безпеці.

Водночас вони не приховували, що вважають Малкольма поганою людиною, але наголошували: будь-яке рішення має бути її власним.

Її сестра написала їй листа, пояснюючи, чому не може прийти на весілля, і описала "жахливі кошмари" та страх, що більше ніколи її не побачить.

У листі йшлося:

"Будь ласка, знай: якщо в останню хвилину вирішиш не робити цього, сідай у машину і їдь. Якщо треба, їдь до мене. Мої двері завжди будуть для тебе відчинені".

Без відома Емі четверо людей окремо повідомили поліцію про свої побоювання.

Після першого повідомлення Малкольма заарештували та відпустили під заставу, але докази продовжували накопичуватися, і правоохоронці закликали Емі подати власні свідчення.

"Вони були дуже відвертими зі мною, - каже вона. - Вони сказали: "Якщо ти не даси свідчення, ми знайдемо тебе мертвою в канаві біля дороги".

"Пам'ятаю, як це мене дуже, дуже сильно вразило, тому що раніше ніхто не говорив зі мною настільки прямо. Я добре усвідомлювала, що це справді може статися, якщо я це не припиню", - додає вона.

Емі, якій зараз 30 років, сама звернулася до BBC, щоб розповісти свою історію, адже вважає, що її родина, друзі та поліцейські, які працювали над справою, зрештою врятували їй життя.

У її випадку система спрацювала, каже вона.

У поліції Шотландії заявили, що в тих випадках, коли люди, які пережили насильство, неохоче звертаються до поліції, офіцери шукають широкий спектр доказів, не залежних від свідчень постраждалої особи.

До них належать відео з боді-камер, аналіз телефонів, фотографії травм, медичні докази, дані про попередні інциденти або свідчення колишніх партнерів.

Такі докази можуть дозволити продовжити справу, якщо існує реалістична перспектива обвинувального вироку.

Речник поліції заявив, що інформація, яку надали родина та друзі Емі, була "вирішальною" для формування повної картини злочинної діяльності Малкольма.

Після судового процесу за участю 56 свідків 37-річного Малкольма визнали винним у злочинах проти чотирьох жінок, включно з Емі. Злочини сягали ще 2008 року, коли він був підлітком.

Нещодавно він подав апеляцію на свій 16-річний вирок.

Емі переконана, що глибоко вкорінена мізогінія Малкольма свідчить про те, що його ніколи не вдасться перевиховати.

Вона вважає, що його апеляцію слід відхилити.

Читаючи новини про нещодавні вбивства жінок, яких убили їхні партнери, Емі хвилюється за власну безпеку, особливо з огляду на те, що Малкольм може бути автоматично звільнений достроково згідно з нещодавніми урядовими пропозиціями.

Ці пропозиції цього тижня розкритикували найвищі судді Шотландії, які попередили, що звільнення злочинців-насильників і ґвалтівників поставить під загрозу громадську безпеку.

Наразі ж Емі налаштована насолоджуватися життям.

Її підтримували численні організації, вона пройшла курс психологічної допомоги, придбала новий автомобіль і житло та готова створити сім'ю.

Вона каже, що безмежно вдячна людям, які її підтримали.

"Думаю, дуже важливо, щоб родичі та друзі знали: якщо ви станете на захист людини, за яку хвилюєтеся, це дасть результат, - зізнається Емі.

"Мої друзі та родина страшенно боялися, що я зненавиджу їх, що не захочу більше мати з ними нічого спільного. А я відчувала лише полегшення та вдячність за їхню сміливість", - додає вона.

"Я не знала, що стільки людей небайдужі до мене. Я була дуже вдячна".