Що закінчиться раніше: війна чи Путін? Прогнози західних аналітиків

Люди проходять повз екран із зображенням Володимира Путіна на Міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі, 3 червня 2026 року.

Автор фото, AP

Підпис до фото, Поки війна триває, Путін продовжує демонструвати впевненість у перемозі
    • Author, Олеся Жигалюк
    • Role, ВВС News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 5 хв

Понад чотири роки тому президент РФ Володимир Путін починав війну проти України з розрахунком на швидку перемогу. Натомість Росія загрузла у затяжному конфлікті, який забирає все більше людей, ресурсів і часу. На цьому тлі західні аналітики все частіше запитують: що завершиться раніше — сама війна чи путінська система?

Україна посилює тиск

Times описує нинішню кампанію як криваве болото для російської армії.

За даними російських незалежних журналістів і західної розвідки, втрати армії РФ можуть становити 225-500 тис. людей. При цьому сам Кремль не розкриває дані про втрати.

"Путін, колишній офіцер КДБ, вихований на історіях про велич радянської армії, схоже, воліє заплющувати очі на такі реалії", - зазначає видання.

Журналісти додають, що Путін демонструє впевненість у перемозі та відкидає ідеї компромісу. Зокрема, він відмовився від пропозиції президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч для обговорення завершення війни.

Але війна все частіше приходить і на російську територію - українські дрони атакують об'єкти в глибині країни, а Україна розширює власні можливості для далекобійних ударів.

Саме це, на думку Times, стає одним з нових викликів для Москви.

Серед останніх прикладів - удари по об'єктах поблизу Санкт-Петербурга під час економічного форуму, який Кремль традиційно використовує як демонстрацію стабільності. Над містом літали українські безпілотники, а російська Нацгвардія намагалася збивати їх зі стрілецької зброї.

Особливе занепокоєння в Москви, за оцінкою видання, викликає поява в України власних далекобійних ракет.

Times згадує крилату ракету FP-5 Flamingo з бойовою частиною вагою близько тонни. Володимир Зеленський заявив, що саме такі ракети вразили завод у Чебоксарах, де виробляли важливі компоненти для російських дронів і ракет.

Аналітик Фабіан Гінц заявив Times, що деякі експерти навіть припускають, що Київ уже міг випередити Росію за кількістю щомісячних запусків далекобійних безпілотників.

На технологічних успіхах України акцентує й CNN. Інститут вивчення війни заявив, що українські сили "випереджають у сфері інновацій", насамперед у використанні дронів.

24-та механізована бригада веде вогонь по російських позиціях поблизу Часовогу Яру в Донецькій області

Автор фото, AFP via Getty Images

Підпис до фото, Українські військові поблизу Часового Яру. Саме втрати на фронті західні експерти називають одним з головних викликів для Кремля

Втім, говорити про перелом у війні поки зарано. Аналітик Міжнародного інституту стратегічних досліджень Рубен Стюарт зазначив у коментарі Times, що російські втрати справді дуже великі, але він "не став би поки називати це поворотним моментом".

Гроші є. Але "рублі не воюють"

CNN звертає увагу на іншу проблему Кремля - людський ресурс. Росія продовжує пропонувати величезні виплати за контрактну службу: бонуси до 80 тисяч доларів і списання боргів до 140 тисяч. Проте, за даними експерта з російської економіки Яніса Клюге, у першому кварталі цього року набір до армії скоротився на 20% порівняно з 2025 роком.

Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс формулює проблему так: "Рублі не воюють".

Він нагадує, що це перша війна в сучасній російській історії, коли держава фактично купує участь громадян у бойових діях, а не просто примушує їх до цього. На його думку, така модель створює все більше економічних і кадрових труднощів.

Гулд-Девіс вважає: незабаром Кремль може опинитися перед вибором - або ще сильніше мобілізувати економіку й суспільство, або скоригувати свої воєнні цілі.

На плакаті в Довгопрудному (Росія) рекламуються премії за контрактну військову службу "від 6 000 000 рублів" у січні 2026 року. Це еквівалентно приблизно 80 000 доларів

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Плакат у підмосковному Довгопрудному обіцяє від 6 млн рублів за контрактну службу - близько 80 тисяч доларів

Чи розуміє Путін реальну ситуацію?

Пропустити Whatsapp і продовжити
BBC Україна тепер у WhatsApp!

Як дізнатися головне про Україну та світ?

Підписуйтеся на наш канал тут.

Кінець Whatsapp

Одне з найцікавіших питань, яке порушує Times, - наскільки сам Путін усвідомлює реальний стан справ на фронті та всередині країни.

Михайло Ходорковський, колишній російський олігарх і один з найвідоміших критиків Путіна, вважає, що російський президент отримує інформацію, але довіряє лише вузькому колу наближених людей. Через це, каже Ходорковський, "його уявлення про реальність дещо відрізняється".

Співрозмовник Times у Москві, близький до Кремля, характеризує Путіна інакше: "Він дуже терплячий. Він вірить у перемогу".

Оглядач Guardian Саймон Тісдалл розвиває цю думку ще далі. Він пише, що багато хто - від Володимира Зеленського до західних військових аналітиків - вважає, що Путін опинився у складному становищі.

Але головне питання в іншому: якщо Путін справді програє, чи розуміє він це сам?

Автор вважає, що навряд чи. За його словами, Путін досі бачить Росію наддержавою і не помічає, як війна все більше ізолює країну та посилює її залежність від Китаю.

Оглядач також нагадує, що російський президент не користується інтернетом і багато в чому покладається на своє найближче оточення. А якщо радники говорять йому лише те, що він хоче чути, то причин змінювати курс у нього стає ще менше.

Саме тому, вважає автор, навіть зростання втрат і проблем навряд чи змусить Путіна зупинитися.

олодимир Путін під час урочистостей до Дня Росії в Кремлі

Автор фото, VYACHESLAV PROKOFYEV/SPUTNIK/KREMLIN/POOL/EPA

Підпис до фото, Bолодимир Путін під час урочистостей до Дня Росії в Кремлі

Чому це ще не крах Кремля

Попри всі труднощі, сподівання, що економічний тиск швидко змусить Путіна завершити війну, поки що виглядають сумнівними, вважають експерти.

У Центрі стратегічних і міжнародних досліджень сказали CNN, що Кремль ще має ресурси, аби компенсувати проблеми з набором військових, а оборонна промисловість, хоча й працює майже на межі можливостей, продовжує функціонувати.

Водночас економічна ціна війни зростає.

"Цього року ми особливо бачимо, як економічні витрати нарешті змушують Кремль іти на складні компроміси", — зазначила дослідниця Центру Марія Снєгова. Однак, за її словами, російська влада поки що відповідає на проблеми не зміною курсу, а посиленням контролю.

Схожий висновок наводить і Times: російська економіка адаптувалася до частини санкцій, еліти залишаються лояльними Кремлю, а суспільство поступово звикає до нижчого рівня життя.

То що закінчиться раніше?

Оглядач Guardian Саймон Тісдалл нагадує: Путін історично частіше відповідав на виклики ескалацією, а не відступом.

Тому, опинившись у глухому куті, він може не шукати виходу з війни, а навпаки - спробувати її розширити.

Видання цитує очільницю MI6 Блейз Метревелі, яка заявила: "Лінія фронту — всюди". За її словами, Росія все активніше використовує диверсії, кібератаки та інші інструменти тиску за межами України. Це, на її думку, особливість російського підходу до міжнародних відносин.

Схоже попередження звучить і в Times. Колишній британський військовий аташе в Москві Джон Форман зазначає, що Путін усе ще має інструменти для подальшої ескалації: "Він минулого тижня цитував Сталіна. Це людина, яка не збирається змінюватися і переконана, що Росія ще має достатньо ресурсів для досягнення його цілей".

Тож головне питання залишається відкритим: чи змусить все вища ціна війни Кремль шукати вихід з війни, чи навпаки - підштовхне до нової ескалації?