Окуповані Росією частини України - найменш вільні місця на Землі - гірше за КНДР та Газу

Окуповані Росією території України другий рік поспіль визнали найменш вільним місцем у світі. Про це свідчить рейтинг американської організації Freedom House.

Окуповані райони сходу та півдня України опинилися в ньому нижче за Південний Судан, Північну Корею та Газу.

Йдеться не лише про відсутність політичних прав чи свободи слова.

Жителі окупованих територій, за даними Freedom House та Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, стикаються з примусовою паспортизацією, переслідуваннями за проукраїнську позицію, таємними затриманнями, депортаціями та конфіскацією майна.

Водночас російська влада намагається змінити демографічний та культурний склад регіонів.

"Ця окупація є однією з найбільш документально підтверджених систем репресій, пригнічення та порушень прав людини", - каже Даніель Белл, голова Моніторингової місії ООН в Україні, яку цитує видання Politico.

За її словами, йдеться про "системний підхід до обмеження прав і основоположних свобод людей".

За даними місії, від 2022 року Росія запровадила щонайменше 16 законів та указів, які обмежують права українських громадян на окупованих територіях. У школах викладають російську версію історії, а використання української мови чи демонстрація симпатій до України можуть трактувати як "екстремізм".

Одночасно Росія заохочує переселення своїх громадян на окуповані території.

Журналіст Андрій Діхтяренко, родом із нині окупованого сходу України, вважає, що така політика має "всі ознаки культурного геноциду".

Одним із головних інструментів русифікації Politico називає примусову паспортизацію. Окупаційна влада оголошує українців "іноземцями" і фактично змушує їх отримувати російські паспорти, якщо вони хочуть мати доступ до медицини, соціальних послуг, роботи чи можливості володіти майном.

Одну з таких історій розповіла Людмила Чуб із Мелітополя. У 2023 році роботодавець повідомив їй, що вона повинна отримати російський паспорт, інакше його самого оштрафують. У паспортному столі Чуб записала відео, в якому обурювалася примусовою паспортизацією, назвавши російський документ "курячим паспортом" через зображення двоголового орла.

Після цього охоронець передав її окупаційній поліції. Чуб провела в ув'язненні в Херсоні вісім місяців, після чого її депортували до кордону Росії з Грузією.

"Вони прив'язують до тебе цей паспорт, а потім разом із ним роблять тебе зрадником їхньої країни", - розповіла вона Politico.

За словами Чуб, інші люди, яких вона зустрічала у в'язниці, спочатку отримували російське громадянство, а згодом ставали фігурантами справ про шпигунство чи державну зраду.

Моніторингова місія ООН задокументувала понад 400 затримань на окупованих територіях за звинуваченнями у шпигунстві та державній зраді. При цьому точну кількість людей, яких утримують без зв'язку із зовнішнім світом, встановити неможливо.

Politico також розповідає історію 59-річного IT-фахівця Сергія Грищенкова із Севастополя. За словами його доньки Дарини, російські силовики забрали чоловіка з дому у травні 2025 року. Протягом року родина не знала, де він перебуває. Донька стверджує, що батька утримували без зв'язку із зовнішнім світом і катували, а в червні 2026 року йому висунули обвинувачення в державній зраді.

Коли Грищенков знову з'явився у СІЗО, він розповів доньці про інших ув'язнених, яких таємно утримували роками. "Їхні рідні навіть не знають, чи вони живі", - передає його слова Politico.

Ще одним інструментом зміни демографії автори називають вилучення нерухомості українців, які залишили окуповані території.

Російські закони дозволяють визнавати покинуте житло "безхазяйним", після чого його можуть конфіскувати. Власник може спробувати зберегти майно лише за умови особистої перереєстрації, причому він має бути громадянином Росії.

Через це повернення додому для багатьох українців перетворюється на ризик. Ті, хто намагається приїхати на окуповані території для переоформлення майна, можуть пройти через російську "фільтрацію", бути затриманими або отримати заборону на в'їзд.

Про практику вилучення житла в українців на окупованих територіях ВВС розповідала у своєму розслідуванні.

Журналісти BBC Verify проаналізували сотні документів і дані з окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і встановили, що щонайменше 34 002 об'єкти житлової нерухомості українських громадян із 2024 року були конфісковані або визначені для конфіскації.

Йдеться про квартири, будинки та дачі людей, які були змушені виїхати через війну. Окупаційна влада оголошує таке житло "безхазяйним", якщо власник не пройшов особисту перереєстрацію за російськими правилами.

Після цього нерухомість можуть передати людям із російськими паспортами. Тобто для багатьох українців втрата дому стає подвійною: спочатку вони залишають його через війну, а згодом виявляють, що повернутися вже нікуди.

BBC також поговорила з українцями, які намагалися зберегти своє житло або повернутися на окуповані території. Для них це не просто втрата майна: разом із квартирою чи будинком вони втрачають родинні спогади, відчуття безпеки та перспективу повернення.

Розслідування показало, що вилучення нерухомості є не поодинокими випадками, а системною політикою російської окупаційної влади, яка одночасно змінює склад населення захоплених територій.

Журналістка Олена, яка виїхала з окупованого Донецька у 2014 році, розповіла Politico, що протягом 12 років продовжувала оплачувати комунальні послуги за власну квартиру та квартиру батьків, сподіваючись повернутися. Згодом вона дізналася, що окупаційна влада внесла її до публічного списку "ворогів".

"З цим новим законом нам уже нічого не допоможе", - сказала вона.

За даними Моніторингової місії ООН, станом на липень понад 60 тисяч приватних об'єктів нерухомості на окупованих територіях України вже визнали "безхазяйними". Щонайменше 6500 із них конфіскували. Частину передали ветеранам російської армії або продали громадянам Росії на пільгових умовах.

Окрему увагу Politico приділяє освіті. На окупованих територіях запроваджують російські навчальні програми, які передають дітям кремлівську версію історії. Від української освіти батьків намагаються відмовити штрафами та погрозами позбавлення батьківських прав.

Крім того, російська система освіти може ставати шляхом до служби в армії РФ. Після отримання російського паспорта мешканців окупованих територій можуть призвати до російських збройних сил і відправити воювати проти України.

На думку журналіста Діхтяренка, сукупність усіх цих заходів поступово знищує можливість відкрито демонструвати українську ідентичність.

"Люди, які хочуть вижити, змушені прийняти правила гри", - каже він.

Водночас журналіст наголошує: навіть попри примусову паспортизацію, багато мешканців окупованих територій продовжують зберігати українські паспорти. Вони ховають їх під підлогою або закопують у саду, очікуючи, що колись зможуть повернутися до українського правового поля.

"Це їхній маленький квиток на свободу", - сказав Діхтяренко.