Зеленський підписав закон про скасування захисту російської мови. Що це значить

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4699-IX, який вилучає російську з переліку мов, що підлягають захисту в Україні за Європейською хартією.

Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук.

"Російську мову вилучено з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Це справедливе й закономірне рішення. Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот", - зазначив спікер.

Верховна Рада проголосувала за це ще в грудні 2025 року. Зеленський підписав закон лише через 7 місяців. Тільки після цього закон може почати діяти.

Відтепер положення Хартії регіональних або міноритарних мов в Україні не розповсюджуватиметься на російську.

У новій редакції закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в Україні діятиме захист для таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, ідишу, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської та чеської.

Як зазначалось у пояснювальній записці до законопроєкту, виключення російської мови не порушує зобов'язань України за Європейською хартією мов.

У записці до закону йдеться, що російська на сьогодні в Україні, внаслідок свого панування упродовж кількох століть, залишається найуживанішою мовою національних меншин, немає підстав вважати, що їй щось загрожує.

Що це означає для російської мови?

"Сама ця хартія – це про захист маленьких мов, мов, яким загрожує зникнення", - пояснювала у грудні 2025 року рішення Верховної Ради депутатка від фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Що практично означатиме викрислення з цього списку російської? За словами депутатки, люди в Україні, які хочуть спілкуватися російською, будуть і далі нею говорити – для побуту нічого не зміниться.

"Це означає, що держава не бере на себе зобов'язання підтримувати російські культурні центри, вивчення російської мови, видання російських книг. Російська мова не є під загрозою, не належить до міноритарних мов і не має бути об'єктом захисту в рамках Хартії, а відповідно і отримувати державну підтримку", - говорить Євгенія Кравчук.

Натомість до цього списку мов додали мови корінних народів України — караїмську та кримчацьку, а також ромську мову, "щоб жодна спільнота не залишилася без уваги".

Як змінювалась частка російської

На початку року опитування про застосування мови провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

За його результатами, 63% респондентів зазначили, що вдома спілкуються українською мовою. При цьому російською мовою 13%, а ще 19% відповіли, що в рівній мірі спілкуються українською і російською.

У порівнянні з 2020 роком, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла - з 52% до 63%. А тих, хто спілкується російською, поменшало - з 25% до 13%. Частка тих, хто спілкується обома мовами, практично не змінилася – 18% у 2020 році і 19% у 2025.

Також під час опитування ставили питання, чи має вивчатися в школах російська.

58% відповіли, що її не треба вивчати взагалі, а 29% зазначили, що російську треба вивчати на такому ж рівні або менше, ніж інші іноземні мови.

6% респондентів вважають, що на російську треба виділяти менше часу, ніж на українську, але більше, ніж на інші іноземні мови, і лише 3% - що вивченню російської треба приділяти стальки ж часу, скільки й української.

Цифри демонструють зміни у порівнянні з 2019 роком: тоді 8% опитаних вважали, що російську не треба вивчати взагалі, 25% - що її вивчення має відбуватися на рівні з іншими іноземними мовами або менше, 26% - що вивченню російської треба приділяти менше часу, ніж українській, але більше, ніж іншим іноземним мовам, і 30% були переконані, що російська має вивчатися на рівні з українською.